Літературна діяльність
Мій літературний доробок не такий вже і великий, але досить таки різноманітний за жанрами та тематикою. Він розкиданий у матеріальному та віртуальному інформаціному просторі, однак, дякуючи Миколі Жарких, з'явилася можливість зібрати до купи дещо з того, що ще можна зібрати. Можливо, деякі мої матеріали колись зацікавлять істориків нашої буремної епохи.
Зокрема для глибшого розуміння подій останнього часу пропоную познайомитися з моїм перекладом роботи Дмитра Донцова "Дух Росії", поданому на Мисленому Древі, який веде Микола Жарких
Дома за роботою. Фото О. Крушинської.
Усі свої думки я викладав виключно прозою, але якщо вони часом викликалися емоціями, то без поезії було не обійтися. Подаю приклади моєї поетичної творчості:
ГІМН ДНІСТРЯН
У горах Карпатських бере початки
І до моря, моря Чорного
Плине Дністер серед лісів, ланів.
У тому краю,
Немов у раю,
Будем жити ми безжурно!
Готовий до спливу наш катамаран
І команда наша – о-го-го-о!
Рушимо в путь каньйоном Дністровим
Від Галичини
До Буковини
І на сонячне Поділля!
Містечка і села, фортеці й церкви
На своєму шляху ми не минемо.
Дослідимо і збережемо
Природу Дністра,
Культуру людей
На прийдешні покоління.
Природа привітна до нас не завжди -
На Дністрі або спека або негода,
Вітер жене бурхливих хвиль вали.
Та в дощ і туман
Іде караван,
З нами синьо-жовта фана!
Вітрила подерті, а вітер в лице,
Ми на веслах, веслах аж до ночі,
Ділим сухпай і залишки води.
Хай сонце пече,
Хай дощик січе –
Витривалі ми і дужі.
У горах Карпатських бере початки…
і до моря, моря Чорного і т.д.
Ф. Шиллер. ДІВЧИНА З ЧУЖИНИ
Переклад з німецької
В одній долині красна діва
Серед місцевих пастухів
З'являлась навесні щорічно,
Зачувши жайворонків спів.
Не була роджена в долині,
А де – про те ніхто не знав.
І слід її зникав о днині,
Як час прощання наставав
Завжди вітала вся долина
Її багословенний спів,
Хоча не мала та дівчина
Довіри й шани до панів.
Приносила плоди і квіти
Доспілі в іншій царині,
В інакшім зовсім сонця світлі,
У щасливішій стороні.
Давала кожному дарунок,
Тому – троянду, цьому фрукт.
Юнак це мав за поцілунок,
Старому ж дар підносив дух.
Приймала радо всякі гості,
Та для коханців молодих
Тримала найгарніші айстри
І найсмачнішії плоди.

