Гіпотези

Отримані в процесі проведених досліджень результати дали підстави для деяких гіпотетичних умовиводів. Частково вони містяться в загальних текстах, частково виходять за рамки нарації, тому з часом по їх остаточному оформленню вони будуть подаватися в окремому розділі в завершеному вигляді.

До теми ностратичних мов

Ця мовна макросім'я включає в себе алтайські (як показали дослідження, фактично лише тюркські), уральські, дравідійські, індоєвропейські, картвельські, семіто-хамітські (називані також афроазійськими) мови, але, можливо, також ще інші мовні сім'ї. Серед науковців нема єдності щодо реальності існування такої макросім'ї, але аргументи противників її існування є занадто категоричними, без достатнього обгрунтування. Позиція "цього не може бути взагалі дуже. Позиція "цього не може бути", взагалі, дуже уразлива, тому що потрібно довести хибність чи випадковість всіх аргументів "за", в той час як для затвердження істинності якого-небудь судження достатнім є лише один незаперечний аргумент. Багато лінгвістів просто не розуміють, що цілий ряд свідчень, які об'єктивно мають невелику ймовірність, зібрані воєдино, багаторазово підвищують ймовірність події, яку вони підтверджують. Для прикладу візьмемо одне із заперечень Б.А. Серебреннікова проти спорідненості ностратичних мов, який категорично стверджував, що воно "переконливо не доведено". Говорячи про помилкові етимологія В.М. Ілліча-Світич, він вважав деякі з них заснованими на порівнянні звуконаслідувальних слів. Для прикладу він бере серед інших ностратичне слово *bura "свердлити", якому відповідають фін. pura "свердло, долото", лат. forare "свердлити", д.верх.-нім. borōn "свердлити", аккад. bura "колодязь" (Серебренников Б.О., 1982, 59). Наслідування звуку свердла, звичайно, проглядається, але воно могло бути виражене не тільки на основі звуків bur / bor / pur / for. Звук свердла може бути виражений цілим набором інших звуків – der, gor, mar, lur, проте не вони були обрані для наслідування, а саме зазначені вище звуки, подібні за важливими ознаками, і це може говорити з певною ймовірністю про саме ностратичної походження слів зі значенням "свердлити".

Серед 34-х спільних ознак ностратичних мов переважають морфеми, займенники та дієслова із значеннями "бити", "розщеплювати", "різати", "рубати", "свердлити", "гнути", "хапати", "рвати", "в’язати", "кричати". Є також слова із значенням "вухо", "багато", "глибоко", "вночі", "край" та деякі інші. Звертає на себе увагу той факт, що в цій групі переважають слова із технологічною та мисливською семантикою, але є два слова для означення звукової сигналізації, дуже необхідної при полюванні. Отже, існування ностратичної прамови мусимо відносити задовго до VII тис. до н.е. Час початку і місце її формування поки що точно визначити важко. Однак В.П.Алексєєв припускає можливість існування вузлів расоутворчого процесу, в межах яких ставалися основні расогенетичні події. Одним з двох можливих на Землі вузлів він вважає Передню Азію і Східне Середземномор’я (Алексеев В.П., 1991, 49). Якщо нам в цьому регіоні невідомі жодні з мов крім ностратичних, то є всі підстави припускати, що одним з центрів расоутврювального процесу знаходився саме в районі трьох озер довкола гори Арарат. Можливо, саме тут почали формуватися ностратичні мови десь в часи пізнього палеоліту.

До теми експансії тюрків у Центральну Європу

Проблема генезису тюркських мов тісно пов'язана з темою ностратичних мов. Їхні родинні стосунки були також визначені з використанням графоаналітичного методу. Локалізація місць виникнення тюркських мов дозволяє визначити етнічність творців культури шнурової кераміки та бойових топірців і наблизитись до вирішення скіфсько-сарматської проблеми. Певною частиною доказів цього є матеріали, які можна знайти за посиланнями нижче. У принципі, цей матеріал пов'язаний з прото-тюркські племенами, які залишили свою прабатьківщину і перейшли на правий берег Дніпра, а потім поширилися на великому просторі Східної і Центральної Європи.