Етногенетичні процеси в Східній Європі та Азії від неоліту до епохи бронзи

Ми попередньо розглянули процес первісного заселення Східної Європи та Кавказу і висловили деякі припущення відносно антропологічного типу автохтонів Європи та їхньої мови. Ці матеріали базуються на результатах досліджень науковців різних спеціальностей і у певній мірі мають гіпотетичний характер. Необхідність їх подання обумовлена потребою більш глибокого висвітлення подальших етногететичних процесів, які вже досліджувалися за допомогою графоаналітичного методу і виклад яких починається з цього розділу.

Результати досліджень мов, які відносять до ностратичних,особливо місця їх формування, змушують припускати, що кавказькі мови відносяться до цієї макрородини теж. Однак багато лінгвістів саме існування такої родини заперечують тому, що факти, які дають підстави говорити про спорідненість деяких мові, які долучаються до ностратичних, відомі вже більше ста років. Наші дослідження виходять з припущення існування генетичної спорідненості між ностратичними мовами і вони ж її підтверджують, в чому можна переконатись з подальшого викладу.

Тематично до цього розділу належать також гіпотези про етнічність творців майкопської і трипільської культур. Познайомитись з ними можна в розділі "Гіпотези".

Ліворуч: Етнокультурна карта території Східної Європи на період з 5-го по 3-е тис. до н.е

Нижче представлена етнокультурна карта території Східної Європи на період з кінця 3-uj і до кінця 2-го тис. до н.е.

На основі ямної культури, що існувала в степах України, до середини 3-го тис. до н.е розвинулася культура шнурової кераміки, або бойових топірців, носії якої, давні тюрки незабаром почали масштабне розселення по території Євразії, вступаючи в контакт з автохтонним населенням, котре змушували до переселення, або асимілювали.

Під впливом місцевих природних умов і етнічного складу територій на основі культур шнурової кераміки виникали її окремі варіанти, які з часом розвинулися в самостійні культури. Це фатьянівська культура з її балановським варіантом, середньодніпровська культура, тшинецька і комарівська культури. Територія розповсюдження останньої на карті не показана, вона

К концу эпохи бронзы на территории Восточной Европы существовали четыре основные археологические культуры: Тшинецко-комаровская общность, культура Ноа, Сабатиновская культура и Бережновско-Маёвская срубная культура. Со временем их сменили Белогрудовская, Лебедивская, Бондарихинская и другие культуре (см. Карты ниже).

Северное Причерноморье в эпоху поздней бронзы.

(по Ю.А. Черниенко и И.В. Бруяко, ДКСЗП, карта 5).

Условные обозначения

Раннегальштатский горизонт с прочерченной керамикой. 1 – Сихляну-Тэмэоань-Бабадаг; 2 – Ханска-Холеркань; 3 – Балтская группа.

Раннегальштатская общность каннелированной керамики. 1 – Грэничешти; 2 – Памятники Мунтении; 3 – Памятники Олтении и р-на Железных ворот (Выртоп-Хинова-Мала Врбица).)

Ареал кобяковских древностей. 1 – памятники кобяковской культуры. 2 – Памятники типа Красногвардейское.

Кизил-Кобинская культура.