Життєпис
Валентин Михайлович Стецюк, підполковник у відставці. Народився в місті Серго (тепер Стаханов) Луганської області у 1937 році. Під час війни наша родина була евакуйована в Узбекістан. Після повернення з евакуації пішов до школи, яку закінчив у 1954 році. Вчився я досить добре по всіх предметах, що видно з оцінок в моєму атестаті зрілості. Але найбільше мене цікавили природничі науки і історія. Цікавість до історії виявила для мене вже у середньому шкільному віці специфічну особливість радянської історії, котру добре охарактеризував уже в той час, коли це стало можливо, Махті Джуртубаев так:
Академічна наука історія виявилася у глубокый кризі з багатьох причин; але головною з них була її позашлюбний зв'язок з держ. ідеологією і політикою: змінювалася політика і державні історики тут же починали висвітлювати події по-іншому (або вибивали з ладу). Тому чесного поводження з фактами і об'єктивності від всіх, хто займався дослідженнями історії та культури за службовим обов'язком, очікувати не доводилося (Джуртубаев М. 2010, 830).
Усвідомивши цю особливість, я навіть ніколи гадки не мав займатися історією професійно і обрав свій життєвий шлях в області техніки. Особливо мене цікавила електроавтоматика, спеціалістом у якій був мій батько Михайло Семенович 1901 року народження.
Ліворуч: Грамота за виготовлення трансформатора для виставки учнівської технічної творчості.
Праворуч: Атестат зрілості.
Після закінчення школи поступив до Київського політехнічного інституту, де вчився на електротехнічному факультеті за спеціальністю "Автоматика і телемеханіка". У 1959 р. захистив дипломний проект "Радіоактивний рівнемір рідини" і в тому ж році був призваний в армію у званні інженер-лейтенанта. Служив у Обчислювальному Центрі НДІ № 4 Міністерства оборони СРСР. Це в селищі Болшево (згодом місто Юбілейний. тепер у складі Корольова) під самою Москвою.
Характер моєї служби в інституті добре відображений в характеристиці, яка містилася в наказі про звільнення мене з дійсної військової служби (див. нижче).
Займаючись в основному підтримкою працездатності і надійності ЕВМ, подав з десяток раціоналізаторських пропозицій і написав у співавторстві з колегами або одноосібно кілька наукових статей у військових виданнях:
1. Демидов А.Я., Стецюк В.М. 1970. Повышение надежности работы устройств ввода информацыи в ЭВМ М-220. // Информационный сборник по военной радиоэлектронике. №4 (146). Изд. МО СССР.
2. Демидов А.Я., Захаров В. А., Стецюк В.М. 1970. Улучшение эксплуатационных характеристик внешних устройств ЭВМ М-220. // Информационный сборник по военной радиоэлектронике. №4 (146). Изд. МО СССР.
3. Стецюк В.М., Тарапкин Ю.Н. 1971. Некоторые пути повышения эксплуатационной надежности ЭЦВМ М-220. Рукопись депонирована в Центральном институте военно-технической информации МО СССР" (ЦИВТИ). Реферат опубликован в Указателе новых поступлений в ЦВТБ №11, ноябрь 1971.
4. Стецюк В.М., Ярмоленко Н.И. 1972. Ввод информации в ЭЦВМ М-220- по принципу приостановок вычислительного устройства. Рукопись депонирована в ЦИВТИ. Реферат опубликован в Указателе новых поступлений №6, июнь 1972.
5. Стецюк В.М. 1982. Использование адаптивного метода в диагностике ЭВМ. Рукопись депонирована в справочно-информационном фонде издания организации п/я А-1420. Реферат опубликован в МПС ТТЭ серия "ЭР", выпуск 25 за 1982 г.
6. Стецюк В.М. 1983. Сетевое планирование организации технического обслуживания ЭВМ. Рукопись № 25596 депонирована в ЦИВТИ. Реферат опубликован в Указателе новых поступлений, выпуск 3/168/1983.
Ліворуч: Приклад посвідчення на подану раціоналізаторську
пропозицію.
Праворуч: Приклад посвідчення на депонований рукопис.
Сподіваючись писати дисертацію в тематиці особливостей обслуговування ЕОМ, я здав кандидатські екзамени з філософії та німецької мови і готувався до екзамену зі спеціальності, але несподівано для себе винайшов графоаналітичний метод, що змусило мене різко змінити напрямок своєї діяльності. Цей метод я винайшов, займаючись порівнянням слов'янських мов не без впливу Павла Еліасберга, професора нашого інституту, якого високо цінував як вченого-математика. В цей же час я наполегливо вивчав чотири роки английську мову на держкурсах Ин-яз
В 1984 р. В.Т. Коломієць запропонувала мені писати дисертацію з історичного мовознавства і погодилася бути моїм керівником, але як виявилося, для захисту дисертації була потрібна філологічна освіта, якої я не мав. На отримання другої вищої освіти в Радянському Союзі треба було мати спеціальний дозвіл і спрямування, чого мені ніхто дати не міг. Так формально шлях в офіційну науку мені був закритий, хоча я ще спромігся опублікувати статтю з описом графоаналітичного методу в академічному виданні. Моїм рецензентом був академік Олександр Мельничук. За щасливим збігом обставин недалеко від Болшева у місті Пушкіно мешкав Федот Жилко, доктор філологічних наук і професор, звинувачений колись в українському буржуазному націоналізмі і звільнений за це з Інституту мовознавства у Києві. Ми регулярно з ним зустрічалися і листувалися після мого переїзду до Львова у 1985 р. Він високо оцінив мою статтю, хоча делікатно дорікнув за деяку компліментарність наявну у тексті. Він наполегливо радив мені продовжувати дослідження, але я на деякий час пішов у політику.
Познайомившись з кількома львівськими інтелектуалами, я намагався зацікавити їх своїми методом і перспективами його використання, але не знайшов розуміння. Я ж вірив у його ефективність, тому, закинувши політичну діяльність, навесні 1992 р. перейшов на статус незалежного дослідника і з тих пір займаюся дослідженнями в царині етнології та порівняльно-історичної лінгвістики. Результати проведених досліджень були опубліковані:
2. Стецюк Валентин. 1998. Дослідження передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі. Перша книга. Львів – Київ.
3.Стецюк В.М. 1999. До питання про етнічну приналежність скіфів. Зб. Археометрія та охорона історико-культурної спадщини. Київ.
4. Стецюк Валентин. 2000. Дослідження передісторичних етногенетичних процесів у Східній Європі. Друга книга. Львів – Київ.
5. Стецюк В. 2001. Культурні грона Дністра. Мультинаціональна культурно-історична спадщина Наддністрянщини. Івано-Франківськ. Лілея.
6. Стецюк Валентин. 2002. Сліди давнього населення України в топоніміці.Львів.
7. Стецюк Валентин. 2005. Самовияв українців і росіян в приказках і прислів’ях. Україна все ж таки не Росія. Львів.
8. Stetsyuk Valentyn. 2006. Kürtlerin Karadenizin Kuzeyindeki Anayurdu, Karadeniz araştırmaları Dergisi,Sayı:8. (Тур. мова).
9. Roth Mechthild, Nobis Ralph, Stetsyuk Valentyn, Kruhlov Ivan (Eds). 2008. Transformation Processes in the Western Ukraine. Concept for a Sustainsble Land Use. Berlin. Weißensee Verlag. Ökologie.
10. Stetsyuk Valentyn. 2008. Seredniy Stoh ve Yamnaya kültürleri. Akedimik bakış. Cilt 1. Sayı 2. Ankara. (Тур. мова).
11. Stetsyuk Valentyn. 2019. Reasoning on the Origin of the Human language: Macrolinguistics. Vol.7. № 1. (Serial № 10).
.З 1988 року я є керівником культурологічно-екологічної експедиції "Дністер" і на матеріалах, зібраних в цій експедиції я опублікував такі роботи:
1. Стецюк В. 1998. Вступ.// Дослідження Дністра (ред. М.І. Жарких). Львів-Київ.
2. Стецюк В. 1998. Загальний огляд екологічного стану Верхнього і Середнього Дністра.// Дослідження Дністра (ред. М.І. Жарких). Львів-Київ.
3. Стецюк В. 1998. Гідрологія.// Дослідження Дністра (ред. М.І. Жарких). Львів-Київ.
4. Стецюк В. 1998. Ономастика.// Дослідження Дністра (ред. М.І. Жарких). Львів-Київ.
5. Стецюк В. 2001. Культурні грона Дністра. Мультинаціональна культурно-історична спадщина Наддністрянщини. Івано-Франківськ. Лілея.
В останні роки публікую свої роботи на ACADEMIA
E-mail: valentyn_ua@yahoo.de.
