Українські прізвища давньогерманського походження.

В процесі досліджень були виявлені численні сліди перебування давніх германців в Україні в топонімії. Це дало поштовх до систематичних пошуків германських слідів також і в антропонімії з використанням "Карти поширення прізвищ в Україні". В першу чергу пошуки були проведені на прабатьківшині тевтонів. Відповідність прізвищ гаданого тевтонського походження давньонімецьким словам перевірялася за етимологічним словником німецької мови (Kluge Friedrich. 1989).

Найпереконливіший рефлекс прагерманської мови в українських прізвищах дав пгерм. корінь *smala- "малий". Він є присутнім у поширеному прізвищі Смаль (3315 носіїв в Україні), хоча на перший погляд воно може мати слов'янське походження. Насправді це не так, тому що в теперішньому часі носії цього прізвища в кількості більше двох тисяч проживають переважно на історичній Волині, а фонетично цей антропонім дуже добре відповідає д.-в.-н. smal "вузький, маленький". Щоправда, найбільше носіїв цього прізвища проживає в Києві (140), але це наслідок не тільки пізніших міграцій українців, але і розташування неподалік прабатьківщини англосаксів, а в давньоанглійській мові також існувало слово smal "малий". Також є багато носіїв цього прізвища в Харкові (133) і в Куликівському районі Чернігівської області. Цей факт засвідчує переселення англосаксів на Лівобережжя. На прабатьківщині тевтонів у великих кількостях носіїв цього прізвища зафіксовано в Ковелі (112), в Радехівському (149), Сокальському (74), Бродівському (42) районах Львівської області і в таких районах Волинської: Іваничівському (106), Горохівському (99), Ковельському (77 без Ковеля), Любешівському (76), Камінь-Каширському (64), Рожищенському (28), Старовижівському (23) та інших, але у меншій кількості.

Однак найбільше рефлексів дав пгерм. корінь *stek-a, похідні від якого (двн. steckōn, stecko, нім. stecken, Stecken і под.) утворили семантичне поле у значеннях "колоти, проколювати, встромляти, палиця, кілок, стрижень іт.д." В українській мові при словотворенні цей корінь прийняв форму стець і від нього було утворено більше п'ятдесяти український прізвищ, найпоширенішими з яких є Стеценко (12911носіїв), Стецюк (8789), Стець (3798), Стецик (1569), Стецюра (1374), Стецько (1325), Стеців (806), Стецишин (743), Стецьків (484) і т.д. .

Прізвища Стеценко і Стецюра найбільш поширені в північно-східних областях України. Прізвище Стецюк найбільше поширене в Рівненській області, а саме в Кременецькому районі (254 носії), Костопільському (203), Здолбунівському (115) і в обласному центрі (118). Можна думати, що вони походять від двн. stecko "кілок". Наявність носіїв цього прізвища в дещо меншій кількості в сусідніх районах Хмельницької області і в самому Хмельницькому (236 носіїв), так само як і в Києві (520), пояснюється міграціями історичних часів. Прізвища Стець, Стецик, Стеців, Стецишин також більше поширені в Західній Україні.

Характерною є концентрація поширеного на Волині прізвища Бурко саме на кордонах прабатьківщині тевтонів, яке має відповідність у д.-в.-н. burg "городище, бург". В Сокальському, Жовківському районах Львівської обл. і в Ратнівському районі Волинської носіїв цього прізвища зафіксовано 110, 73, 88 відповідно. Також це прізвище наявне у Вінниці, Києві, Харкові як свідчення перебування в тих місцях англосаксів (д.-англ. burg). Однак це прізвище може мати і слов'янське походження, хоча на Волині прізвище Бурий зустрічається лише в одиничних випадках. В етимологічних словниках слово бурий не відноситься до праслов'янським і вважає за можливе запозичення з тюркських пізніших часів. .

Про присутність англосаксів на Лівобережжі є окремий розділ, а Вінниця маркує їхній шлях у Західну Європу, оскільки існувало д.-анг. winn "робота, зусилля, перемога". Відповідником йому є двн. winna "суперечка", яке можна пов'язувати з прізвищем Віннік присутнє на Волині (у Рожищенському районі 40 носіїв, Рівненському – 29). Схоже на нього прізвище Вінник, поширене на Сході України, може бути рефлексом іншого кореня (пор. "вина", "вино").

Українське прізвище Ших (285 носіїв) можна співвідносити з с.в.-н. schiuhen "боятися", яке поширене головно головно у Львівській області (227 носіїв).

Очевидно, на Волині і в сусідній місцевості є й інші прізвища тевтонського походження, але в невеликій кількості. Такими можуть бути, наприклад, Хвіщук (121 носій) і Хвіц (60), які можна пов'язувати з двн. fisc "риба", Гігера (41 носій) – двн. hehara "сойка, сорока, галка", Шима (41) – двн. scīmo "промінь, блиск", Гумеля (39) – свн. homele "хміль".

Переконливих слідів перебування англосаксів у Східній Європі збереглося в антропонімії до нашого часу більше, ніж тевтонських, бо англосакси значно довше заселяли також і значно більшу територію ніж, тевтони. При цьому значна частина англосаксонських антропонімів витягнулася ланцюжком по тих же місцях, по яких тягнеться смуга топонімів можливого англосаксонського походження, яка маркує шлях міграцій англосаксів на захід. Прагерманскі корені є як в давньоверхньоніцькій так і в давньоанглійській і давньосаксонських мовах, а англосакси рухалися тим же шляхом, який проклали до них тевтони. Тому точну етнічну належність германських антропонімів визначити складно, але показово, що концентрація їх частини добре відповідає скупченню готської і, в меншій мірі, франкської топонімії. Германські антропоніми в Східній Україні можуть належати тільки англосаксам, але вони ж присутні в населених пунктах по шляху руху англосаксів на захід. Ось деякі з них:

Стеценко, в Україні 12911 носіїв, найбільше в Києві (1461 носій), Харкові (568), Сумах (293), Кривому Розі (273), Запоріжжі (237), Дніпрі (215), Хорольському районі Полтавської обл. (149), Радомишльському районі Житомирської обл., Чернігові (103) – д.анг. steсca "палиця".

В Україні прізвище Шот мають 575 носіїв, найбільше в Яворівському (153), Мостиському (80) і Жовківському (37) районах Львівської обл. – д.-анг. scot "постріл, швидкий рух".

Стаценко, в Україні 2148 носіїв, найбільше в Запоріжжі (95), Києві (89), Дніпрі (60), Донецьку (50), Харкові (46) – д.-анг. staca "стовп, кіл".

Стецюра, в Україні 1374 носія, найбільше в Немирівському районі Вінницької обл. (125), Києві (77), Вінниці (53), Краснокутському районі Харківської обл. (44), Сумах (40), Харкові (34), Білопільському районі Сумської обл. (32), Артемівському районі Донецької обл. (25) – д.анг. steсca "палиця".

Британ, в Україні 859 носіїв, найбільше в Петропавлівському районі Дніпропетровської обл. (75), Яворові Львівської обл. (60), Чернігівському районі (45) – д.-анг. brȳtan "розчавлювати, розламувати".

Грама, в Україні 551 носій, найбільше в Сокирянському районі Чернівецької обл. (54), Києві (52), Полонському районі Хмельницької обл. (43), Обухівському районі Київської обл. (34), Ружинському районі Житомирської обл. (33), Білопольському районі Сумської обл. (18), Олександрійському районі Кіровоградської обл. (15), Шполянському районі (12) і Христинівському районі Черкаської обл.; в Польщі живуть носії прізвища Gram в незначній кількості – д.анг. grama "ворог".

В Україні прізвище Салик мають 282 людини, найбільше в Тульчинському районі (42), Яворівському районі Львівської обл (35), Гусятинському районі Тернопільської обл. (28).

Шалько, в Україні 270 носіїв, найбільше в Чигиринському районі Черкаської обл. (14), Жовківському районі Львівської обл. (13) – д.-англ. scealс "служка, джура".

Пріцак, в Україні 149 носіїв, найбільше у Дрогобицькому районі Львівської обл. (80) – д.-англ. prica "цятка, укол, пляма".

Бірко, 134 носіїв, найбільше у Дніпропетровській і Кіровоградські областях (більше 100) – д.-англ. bierce "береза".

В Україні проживає 44 носія прізвща Лемпа, яке можна пов'язувати з д.-анг. lempihealt "кульгавий" (анг. limp "кульгати", д.-анг. healt "кульгавий").

Без сумніву, є ще й інші прізвища англосаксонського походження, але в меншій кількості. Такими можуть бути, наприклад, українські: Ронік (45 носіїв) – д.-анг. reonig "печальний", Пуцята (38) – д.англ. pucian "повзти" і tā “тягучий", "гнучкий”; Міцеля (24), Міцель (19) – д.-англ. micel "сильний"; Вітоль (19) – д.-англ. witol "мудрий"; Ремпа (11) – д.-англ. rempan "спішити", Трамболяк (11) – д.-англ. trem "маленька річ", būl(a) "прикраса".

Дивіться також Стародавні українські прізвища іншомовного походження