Анализ матеріалів Номиса і Даля
Намагаючись структурувати зібраний матеріал, зібраний матеріал, і Даль, і Номис розділили зібрані фольклорні одиниці на тематичні розділи, які частково подібні в обох збірках, але здебільшого сформовані інтуїтивно, тому структура збірок різна. Для порівняння матеріалу треба було його привести до одної системи, хоча це і дуже непросто в умовах пілотного, попереднього дослідження. Оскільки в наш час робляться спроби розділити суспільну свідомість на складові, була знайдена можливість поєднати класифікацію Даля і Номиса в рамках певної системи, яка буде спільною для обох збірок на верхньому щаблі, а на нижньому залишиться такою, якою її створили обидва автори, де один розділ може відповідати одній певній рисі національного характеру:
Виділимо у суспільній свідомості три типи елементарних складових:
І – почуттєва складова,
ІІ – раціональна складова,
ІІІ – ірраціональна складова.
До першого типу належать почуттєві образи, емоційні реакції, афекти, бажання, переживання тощо. В рамках другого типу можна виділити логічні уявлення, судження, норми, нормативні думки, приписи. До третього типу можна віднести вірування, фантастичні образи, утопічні ідеї, ірраціональні приписи. Така методика була застосована для вивчення масової свідомості (Грушин Б.А. 1987, 109-112), але вона тісно пов’язана з національним характером, тому її можна використати і в нашому випадку.
Подальше фундаментальне розчленування одиниць нижчого рівня враховує характер взаємин свідомості з дійсністю з метою визначення в складі свідомості теж три абстрактні типи:
а) елементи свідомості, які віддзеркалюють дійсність,
б) елементи свідомості, які висловлюють ставлення до дійсності,
в) елементи свідомості як реакція на дійсність.
Тип А називається рефлекторним, тип Б – евалюативним (від анг. evalution "оцінка"), тип В – реактивним.
Поєднавши обидва способи розчленування, можна отримати 3х3, тобто 9 двомірних класів складових суспільної свідомості (національного характеру):
ІА, ІБ, ІВ, ІІА, ІІБ, ІІВ, ІІІА, ІІІБ, ІІІВ.
При цьому в класі ІА будуть знаходитися почуттєві образи, в класі ІБ – переживання і смаки, в класі ІВ – афекти, бажання і вольові імпульси, в класі ІІА – поняття і позитивні судження, в класі ІІБ – думки, міркування, в класі ІІВ – нормативні приписи і т ін., в класі ІІІА – ірраціональні образи, в класі ІІІБ – ірраціональні уяви, в класі ІІІВ – вірування, релігія, ірраціональні приписи. Подальше розчленування фольклорних одиниць буде вестися в рамках цих дев'яти класів з використанням розділів збірок Даля і Номиса. Слід відзначити, що віднесення якось окремого розділу до конкретного класу може викликати досить великі труднощі, а бездоганно розділити весь матеріал по всіх класах майже неможливо, оскільки на практиці буває дуже важко визначити тематику окремого розділу, як наприклад, раціональний чи ірраціональний припис, чи вольовий імпульс, або відділити ірраціональні образи від чуттєвих. Але аналіз окремих рис характеру, незалежно, в який клас потрапив той чи інший розділ, буде вестися у порівнянні з відповідником іншої збірки, тому можливі помилки у розташуванні матеріалу не дуже вплинуть на кінцевий результат. Обережні висновки, які можна буде зробити на основі пропонованого дослідження відносно такої делікатної теми як національний характер, будуть відповідати станові речей на середину 19-го століття, і хоч національний характер категорія досить тривка, певні зміни в ньому за півтора століття, безперечно, сталися. Щоб дещо оживити виклад процесу досліджень і точніше віддзеркалити тематику окремих розділів, разом з підрахунком подаються приклади, які підбиралися таким чином, шоб відчувалася різниця в нюансах певних рис характеру українців і росіян, тобто приклади з одного фольклору здебільшого не мають аналогів у іншому.
Автор усвідомлює, що велике значення маж і частота вживання, поширення тої чи іншої фольклорної одиниці, і те, що частота не була врахована через відсутність відповідних даних, звичайно, знижує вартість отриманих результатів. Отож, з різних причин, до висновків, які будуть зроблені на основі проведеного аналізу треба ставитися критично. Слід також мати на увазі. що в одному розділі і у Даля, і у Номиса трапляються об’єднані в одній фольклорній одиниці або рамках розділу протилежні теми, такі як, наприклад, "багатство – бідність", "доля – недоля", "страшно-не страшно", але оцінка тематики дається з позитивної точки зору, тобто завжди мається на увазі те, що коли люди, говорячи про бідність, мріють про добробут, що злочинність, моральні вади засуджуються, що бажаними є позитивні емоції і т .д.
При порівнянні етнопсихології українців і росіян виникає природне бажання оцінити їхню відмінність чи подібність до інших європейських народів. На жаль, достатньо релевантного матеріалу у автора не знайшлося. Тим не мене, така спроба була зроблена на тому, що можна було знайти під рукою. Для аналізу іспанських приказок була взята збірка, з якої було долучено до аналізу 1124 фольклорні одиниці. У порівнянні з обсягом українського і російського матеріалів це мало, але якби ця збірка була б репрезентативною, то цієї кількості було б досить. Нам невідомо, яким принципом керувався укладач збірки, тому до зроблених на підставі іспанського матеріалу висновків будемо ставитися обережно. Однак нам невідомо, яким принципом керувався укладач збірки, тому до зроблених на підставі іспанського матеріалу висновків будемо ставитися обережно. Більш об’ємною була збірка німецьких приказок і прислів’їв, з неї було взято 2060 фольклорних одиниць. До того ж укладач збірки стверджував, що він зібрав найбільш вживані німецькі приказки і прислів’я. Більш об’ємною була німецька збірка, в якій міститься 2385 фольклорних одиниць і вони згруповані за розділами, що значно полегшило їх обробку (Бойко Н.В), але вона дала дещо відмінні резульати. Все-таки відбір матеріалу залежить від особистих уподобань укладачів. Більш точну уяву про німецьку етнопсихологію може дати збірка Карла Зімрока, яка містить в собі 12396 одиниць, але вони не згруповані за темами і це значно ускладнює її обробку (Simrock Karl. 1846). І ця робота навряд чи є тепер актуальна.
Задляки Інтернету в наш час є можливість більш детально вивчити іноземні паремї. Але для залучення додаткового матеріалу в нашій темі не повинно докорінно змінити загальну уяву про етнопсихологію іспанців і німців. Хоча найбільш яскраві сентенції було додано в приклади.
А тепер переходимо до конкретного розгляду рис національного характеру українців і росіян, відбитих тематикою прислів’їв і приказок, класифікованих за вище описаною методикою.
