ІБ. Клас емоційно-евалюативний
1. Оцінка позитивних і негативних моментів суспільного і приватного буття
а) Правда – кривда
| Брехня – 230 | Неправда – обман – 112 |
| Правда – 168 | Правда-кривда – 406 |
| Напрасниця – 46 | Правда-неправда-ложь – 52 |
| Кривда – 12 | Неправда, ложь – 239 |
| Неправий – 14 | Клевета, напраслина – 50 |
| Плітки – 74 | Молва, слава – 204 |
| ------------ | ------------ |
| 545 (2,59%) | 1063 (3,66%) |
Судячи з кількості фольклорних одиниць, питання правди-неправди було значно більш вагомим у свідомості росіян (3,66 >2,59). Причини цього можуть бути різними. З одного боку, росіяни можуть бути більш чутливими до справедливості, ніж українці, а, з другого, ця тема могла бути для них більш актуальною, тобто у повсякденному житті вони могли стикатися з брехнею, обманом частіше, ніж українці. Важливим є також висловлене у фольклорі ставлення до брехні, бо воно не завжди осуджує брехню. Дамо можливість читачеві самому прийти до висновку на підставі поданих далі результатів дослідження. Різко виділяється різниця у тематиці "Плітки". Очевидно, у житті росіян чутки, плітки займають більше місця, ніж в житті українців.
Тема "Правда-кривда" як в іспанському, так і в німецькому фольклорі має інакшу структуру. Поруч із засудженням брехні, похвалою правді велику частину мають прислів’я і приказки, присвячені звичайній справедливості. Частка такої цієї тематики в іспанському фольклорі найбільша і значно перевищує відповідну німецьку, російську і українську (6,76%> 4,08%>3,60%>2,59%).
Приклади з українського і російського фольклору
| • Хто кривдить людей, той кривдить своїх дітей | • Московские люди землю сеют рожью, а живут ложью |
| • Великої треба хусти, щоб зав’язати людям усти | • Велика святорусская земля, да правде нигде нет места |
| • Була колись правда, пожила, та й гайда | • Живут же люди неправдой, так и нам не лопнуть стать |
| • Хто вміє брехати, той вміє і красти | • Хохол не соврет, да и правды не скажет |
| • Не їсть пан дяк гусей, бо крадені | • Все люди – ложь, да и мы тож |
| • Стільки правди, як у решеті води | • Не плач по правде, обживайся с кривдой |
| • Казав москаль "право", та і збрехав здраво | • Хороша святая правда, да в люди не годится |
| • Брехня на столі, а правда під порогом | • Нажитое грехом не устроит дом |
| • Хіба помилившись правду скаже | • Молвя правду, правду и чини |
| • Хто бреше, тому легше | • Кто правдою живет, тот добро наживет |
б)Добре – погано
| Добрий – 61 | Хорошо – худо – 148 |
| Лихий – 157 | Добро – милость – зло – 275 |
| Плохий – 82 | |
| Погано – 52 | |
| Злі компанії – 51 | |
| ------------ | ------------ |
| 373 (1, 77%) | 423 (1,46%) |
Невелика перевага української тематики над російською в цьому розділі (1,77>1,46) може бути пояснена меншим оптимізмом українців у ставленні до реалій буття, скептичною оцінкою майбутніх перспектив, що підтверджується самою тональністю самих фольклорних одиниць. Російські ж приказки і прислів’я здебільшого демонструють тверезу оцінку суворої правди життя. І в іспанському, і в німецькому фольклорі найчастіше добре і погане поєднані в одному вислові, так, ніби не буває доброго без поганого і навпаки, в той час як в українців і росіян здебільшого йдеться про щось одне. Іспанці знову на першому місці (3,47%), далі йдуть німці (2,03%), українці і росіяни.
Приклади з українського і російського фольклору
| • Така вже вдача собача | • На сердитое слово не обижайся, а на ласковое не надейся |
| • Породила мама, що не прийме і яма | • Хрен редьки не слаще |
| • Хоч не красне, але власне | • Сердцем и соломинки не переломить |
| • Вези овес і до Парижа, а не буде з овса рижа (тобто рису). |
• Хорошее не лизать, а плохое не тесать |
в) Біда – лихо
| Біда – 120 | Радость – горе – 99 |
| Лихо – 41 | Горе – беда – 242 |
| Горе – 22 | Горе – утешение – 179 |
| Напасть – 17 | Горе – обида – 174 |
| Журба – 52 | |
| Нещастя – 21 | |
| Потреби – 88 | |
| Плач – 56 | |
| ------------ | ------------ |
| 417 (1,98%) | 423 694 (2,39%) |
Житейскі проблеми у всіх народів одинакові, але ставлення до них різне. Найменше усілякі нещастя турбують німців, лише 0,92% німецького фольклору зачіпає цю тему. Для іспанців і українців вона вже більш актуальна (відповідно 1,78%, та 1,98%). Найболючішою вона є для росіян (2,39%).
Приклади з українського і російського фольклору
| • Хто лихом жартує, той же його куштує |
• На бедного Макара все шишки валятся |
| • Чого журитися, нехай журяться ті, що заміж йдуть |
• Горе в лохмотьях, беда нагишом |
| • Біда учить хліба їсти | • Чужая беда не дает ума |
| • Коли лихо спить, не буди його |
• В беде не унывай, на Бога уповай |
| • І у Відні люди бідні | • Беда не живет одна |
| • Єдно лихо не докучить | • Пришла беда – отворяй ворота |
| • Горя много, а смерть одна |
г) Добробут – злидні
| Богатир – 201 | Богатство – убожество – 148 |
| Убогий – 12 | Богатство – достатки – 107 |
| Старець – 101 | Достаток – убожество – 710 |
| Злидні – 21 | |
| Голод – 56 | |
| Прибуток – 50 | |
| ------------ | ------------ |
| 551 (2,61%) | 965 (3,3%) |
Проблеми добробуту і злиднів у відповідності до попередніх тематик найбільше хвилюють росіян (3,30%), потім ідуть українці (2,61%) і німці (2,33%). Для іспанців у їх благодатному кліматі ця проблема малозначуща (1,60%).
Приклади з українського і російського фольклору
| • За гроші тільки рідного батька не купиш | • От работы не будешь богат, а будешь горбат |
| • Срібло-злото тягне чоловіка в болото | • Сыт да богат, не хочу работать, а дети будут, сами добудут |
| • Багацтво дме, а нещастя гне | • Дано добро – и нажить, и прожить |
| • Сам голий, а сорочка за пазухою | • Хлеба нету, так пей вино! |
В цілому можна сказати, що оцінка позитивних і негативних моментів в житті у росіян має виразно більше значення, ніж в українців (10,84% проти 8,95%)
2. Людські взаємини
Людські взаємини великою мірою детерміновані емоційною оцінкою найближчого оточення, вподобаннями, смаками і т.п. тому ця тематика включена в цей клас.
а) Своє – чуже
| Своє – 71 | Свое – чужое – 542 |
| Свій – 61 | |
| Чужі лиха – 57 | |
| Моє – 49 | |
| Чуже лихо – 20 | |
| Про мене – 85 | |
| ------------ | ------------ |
| 343 (1,63%) | 642 (2,21%) |
Поширена думка про український індивідуалізм не знаходить переконливого підтвердження у цьому розділі. Для росіян розмежування "своє-чуже" більш важливе, ніж для українців (2,21 > 1,63), щоправда, різниця не є аж така суттєва. На "візитну картку" українця, якою є приказка "Моя хата скраю, я нічого не знаю", можна знайти приклади зовсім іншого змісту, до того ж, вона засвоєна і вживається росіянами дуже широко, може навіть найбільше з усіх українських приказок. А поширеність її в українців можна пояснити поневоленим станом у чужій державі. Не бажаючи ні конфліктувати, ні співпрацювати з представниками влади, українець мусив удавати з себе байдужого нейтрала. Така думка підтверджується і російською приказкою "Хохол не соврет, да и правды не скажет". З другого боку, формувати в суспільстві антипатичний образ українця було в інтересах панівної російської верхівки. Події "помаранчевої революції" зруйнували шаблонову уяву про українця, байдужого до всього, що не стосується його особисто. Не тільки подиву гідна політична активність підтверджує фальшивість цього шаблону, але і безкорисна масова допомога мітингуючим, про що писала, наприклад, Олена Крушинська в статті "Помаранчова революція: зрив шаблону". І, повертаючись до тематики розділу, при її якісній оцінці можна стверджувати, що українці виявляють більшу повагу до чужої власності, ніж росіяни. Багатьом наведеним нижче прикладам, які характеризують цю рису українців, російських аналогів не знайдено. Росіяни здаються більш егоцентричними, ніж українці.
Найбільшими індивідуалістами є німці (5,43%) усього фольклору присвячено проблемі "своє-чуже"). Їх перевага в цій рисі дуже суттєва над іспанцями (2,93%), росіянами і особливо українцями.
Приклади з українського і російського фольклору
| • Не сунь носа до чужого проса | • Своя рука только к себе тянет |
| • До чужого рота не приставиш ворота | • Ешь чужие пироги, а свои вперед береги |
| • З чужого добра не строять добра | • Своя рубашка ближе к телу |
| • Чуже візьмеш жменькою, а чорт твоє міркою | • Чужое вино и пил бы и ел бы, искупаться просил бы |
| • Своє – святеє, чужеє – найсвятіше | • Кто о чем, а мы о своем |
| • Віддай сало, аби за моє стало | • Сам бей, а другим бить не давай |
| • Мені все рівно, що кахоль, що пічка | • Что у тебя болит, то у другого не свербит |
| • Нехай ваша зверху буде | • Своя рука – владыка |
| • Як хто хоче, так і скаче | • После меня хоть трава не расти |
б) Допомога
| Брата в нещастю нема – 69 (0,33%) | Помощь – кстати – 1,62%) |
Тематика допомоги в українському фольклорі незрівнянно менша у порівнянні з такою у фольклорі російському. У Номиса в збірці навіть нема відповідного розділу. Найближчий за тематикою розділ, назва якого говорить сама за себе: "В нещастю брата нема". Очевидно, український індивідуалізм саме в тому і проявляється, що українці звикли більше розраховувати на свої сили і не без підстав не сподіваються на чиюсь допомогу. Про це ж говорить здебільшого скептична інтонація приказок і прислів’їв. Вартою уваги є калька латинського виразу "Bis dat, qui cito dat" в українському фольклорі – "Хто зразу дав, той два рази дав".
Схильність росіян до сподівання на допомогу виглядали би досить дивними при скептичному до неї відношення, яке також демонструють деякі російські приклади, але здебільшого в збірці Даля йдеться не про саму допомогу, а про своєчасність або відповідність.
Німці розраховують і готові прийти на допомогу менше, ніж українці (0,33% фольклору цієї тематики). Іспанському характеру це більш властиво (0,89%).
Приклади з українського і російського фольклору
| • Тоді любить і сват, коли має брат, а коли бідний, то й забуде брат рідний | • Послушался козла баран, да и сам в беду попал |
| • Хто в біді дав, той два рази дав | • Каковы сани, таковы и сами |
| • Як утопає, то сокиру дає, а як порятують, то топорика жалкує | • И комар лошадь свалит, коли волк подсобит |
| • Поцілуй мене сьогодні, а я тебе завтра, а як забуду, то так і буде | • Здоровому врач не надобен |
| • Як лихо, то й "ходи Петрихо", а як п'ють та їдять, то на Петриху не глядять | • Алмаз алмазом режется, а вор вором губится |
| • Бідою біді не поможеш | • Не столько натрясут груш, сколько наломают |
| • Чужий біль нікому не болить | • Доброе дело не опоздано |
| • Поти багат, то поти і сват | • Затянул бы песню, да подголосков нет |
| • Тогді, як кличу, йди | • После дела за советом не ходят |
в) Друг – ворог
| Братство – 18 | Друг – недруг – 215 |
| Приятель – 40 | |
| Ворог – 36 | |
| Кум – 10 | |
| ------------ | ------------ |
| 104 (0,49%) | 215 (0,74%) |
Приклади з українського і російського фольклору
| • Поти не будеш ворога мати, поки його своїм хлібом не нагодуєш | • Не ставь недруга овцою, ставь волком |
| • Не так тії сто братів, як сто друзів | • Для милого дружка и сережку с ушка |
| • Заліз у багатство, забув і братство | • Нет друга, так ищи, нашел – так береги |
| • Не май сто кіп у полі, а май друзі доволі | • Друг неиспытанный, что орех нерасколотый |
| • У друга вода солодча вражеського меду | • Скатерть со стола – и дружба сплыла |
| • В лиху годину пізнаєш вірну людину | • Старый друг лучше новых двух |
Тема ворога у прислів’ях слов’ян представлена слабо, більше йдеться про дружбу. Кількісна перевага цієї тематики у російському фольклорі говорить про те, що росіяни більше цінують дружбу, ніж українці. Це цілком узгоджується з висновком про розуміння українського індивідуалізму – українці більше розраховують на власні сили, ніж росіяни. У фольклорі іспанців та німців ця тема представлена більш широко (2,49% і 1,70% відповідно). Отож, росіяни на третьому місці (0,74%), а українці на останньому. Слід сказати, що ця тема дуже пов’язана із ставленням до ближнього взагалі. Тому теми дружби, сусідства, допомоги слід розглядати разом.
г) Сусіда – своєрідність – інші народи
| Сусід – 16 | Сосед – рубеж – 215 |
| Москаль – 102 | Своеобычае – 93 |
| Лях – 77 | |
| Жид – 136 | |
| Циган – 89 | |
| Інші -30 | |
| ------------ | ------------ |
| 450 (2,14%) | 121 (0,42%) |
Різниця в цій тематиці між українцями і росіянами дуже відчутна (2,14 >> 0,42). Взаєминам із сусідами, особливо іншої національності українці приділяють велику увагу. Відмінність у географічному положенні територій поселення українців і росіян мала наслідком те, що перші частіше мали сусідів іншої національності, звичаїв і віри, нім другі. Відповідно до того, в українців в силу необхідності розвинулися такі риси як толерантність до всякої своєрідності значно сильніше, ніж у росіян, у яких відчуження до іншого набуває форм ксенофобії, в якій їх нерідко звинувачують. Очевидно, для українців дружба часто пов’язується із добрим сусідством. В українському фольклорі тема сусідства виражена найсильніше, хоча в загальну частку зазначеної тематики входить ставлення і до сусідів іншої національності. Ні в іспанському, ні в німецькому фольклорі виразних слідів взаємин з іншими народами нема, в російському – значно менше, ніж в українському. В цілому взаємовідношення в цій тематиці таке: українці – 2, 14%, німці – 0,82%, росіяни – 0,42%, іспанці – 0,35%.
Приклади з українського і російського фольклору
| • Як біда, то до Жида, а як мине біда, то най дідько візьме Жида | • Поп свое, а черт свое |
| • Таки Ляхів гудьмо, але з Ляхами будьмо | • У всякой пташки свои замашки |
| • Москаль не свій брат – не помилує | • Что сторона, то и новина |
| • Служив Москві, Іване, а вона ж його і гане | • У всякого Моисея своя затея |
| У Ляхів пани, на Москві ребята, а у нас брати | • Вам гнило, да нам мило |
| • З Москалем дружи, а камінь за пазухою держи |
• Худое дело обидеть соседа |
| • Що кому годиться, мужикові – ціп, а Ляхові -шабля | • С кем поведешься, от того и наберешься |
| • Бють не ляхи, а наші гріхи | • С соседом дружись, да за саблю держись |
| • Тікай, Ляше, бо все, що на тобі, то наше | • Чужая душа – потемки |
| • Над жида нема кріпшого в вірі | • Не всякому верь, запирай крепче дверь |
| • Не робив Жид на хліб, то й Циган не буде | • Незачем далеко, и здесь хорошо |
д) Батьківщина – чужина
| Родина – 15 | Родина – чужбина – 125 |
| Україна (головно землепис) – 170 | Русь, Родина – 456 |
| ------------ | ------------ |
| 185 (0,88%) | 581 (2,00%) |
Приклади з українського і російського фольклору
| • Лучче на родині кістьми лягти, ніж на чужині слави натягти | • За морем теплее, а у нас светлее (веселее) |
| • За Хмельницького Юрася пуста стала Україна, звелася | • На чужбине словно в домовине |
| • Од Богдана до Івана (мазепи) не було гетьмана | • Жернова говорят: в Киеве лучше, а ступа говорит: что тут, что там |
| • Біда Україні: і одтіль горяче і отсіль боляче | • Родина – мать, умей за не постоять |
| • На Вкраїні добре жити: мед і вино пити | • Русским Богом да русским царем святорусская земля стои́т. |
| • Заїхав за Дунай, та й додому не думай | • Своя земля и в горсти мила |
| • Провадь мене і до Вєни, не зробиш ляха з мене | • Где сосна выросла, там она и красна |
Найбільше відчувають різницю між батьківщиною і чужиною росіяни (2,00% фольклору на цю тематику), Чим далі на захід, це питання стає менш болючим,в українців відповідна частка складає – 0,88%, у німців – 0,73%, у іспанців – 0,27%. При цьому у німців найбільш поширеною є така тема: Піди хоч на схід, хоч на захід, все одно дома найліпше. Невираженість у фольклорі українців почуття патріотизму почасти пояснює той факт, що вони досить легко денаціоналізуються в іншому середовищі. Однак почуття патріотизму не є вродженим, а формується у суспільстві.
е) Гурт – самітність
| Гурт – 171 | Народ – мир – 82 |
| Одиночество – 49 | |
| ------------ | ------------ |
| 171 (0,81%) | 131 (0,45%) |
Більшим колективізмом і розумінням сили єдності відрізняються представники старої Європи: німці мають 1,36% приказок на цю тему, іспанці – 0,89%. Трохи менше, ніж у іспанців, у українців (0,81%), у росіян найменше – 0,45%.
Приклади з українського і російського фольклору
| • У гурті то і смерть не страшна | • Мир – великая голова |
| • Отаманом артіль кріпка | • Берись дружно, не будет грузно |
| • Що громада скаже, то і пан не поможе | • Народ глуп, все в купу лезет |
| • Що бабі, то і громаді | • Глас народа Христа продал |
| • Нехай і моя копійка не буде щербатою | • Один в поле не воин |
| • Дружній череді вовк не страшний | • Худое дело обидеть соседа |
| • Як живуть у купі, то не болить у пупі | • Царь да нищий без товарищей |
Підсумовуючи, можна сказати, що сфера людських взаємин більше турбує росіян, ніж українців (7,44% проти 6,28%), а в цілому дані по класу ІБ свідчать, що в українців емоційна оцінка в житті важить найменше від усіх (15,23% фольклору), а найбільше – у іспанців (21,43%). За ними ідуть німці (19,93%) і росіяни (18,28%).
Приклади з іспанського (ліворуч) і німецького фольклору (праворуч)
| • Хто не має друзів, той боїться ворогів | • Чужі сльози можуть заощадити власні |
| • Багатий обідає, коли схоче, а бідний, коли зможе | • Одна людина не робить танець, одна квітка – вінець |
| • Милосердя добре знає, що починати треба з мене | • Єдність дає владу |
| • Біда має крила | • Одна біда – не біда |
| • Бідний – невигідний товариш багатому | • Добрі дні тяжко пережити |
| • Від обіцянки не збіднієш | • Жодна біда не є велика, бо має в свому лоні щастя |
| • Хитрістю і обманом проживеш недовгий вік | • Чесність робить багатим, але не скоро |
| • Один – ніщо, всі –все | • Брехун має мати добру пам'ять |
| • На правду немає заборони | • Солдат – добрий камерад |
| • Кожен край має свій звичай і кожна хатка свої порядки | • Погана шкарлупка, добре ядро |
| • В єдності – сила | • Багатим дають,від бідних беруть |
| • Сусід сусідові як дзеркало | • Ліпше їхати назад, ніж невідомо куди |
| • Друг краще родича |
