Раціональна складова
ІІА. Клас раціонально-рефлекторний
До цього класу включена тематика, в якій відбуваються раціональні поняття, позитивні судження.
а) Мало –багато
| Багато – 32 | Много – мало – 336 |
| Більший – 75 | |
| Трохи – 38 | ------------ | ------------ |
| 145 (0,69%) | 336 (1,16%) |
Німці (разом з тематикою "велике – мале") – 1,65%, росіяни – 1,16%, іспанці – 1,06%, українці – 0,69%. Різниці невеликі.
б) Далеко –близько
| Далеко – 27 | Простор – 33 |
| Далеко – близко – 32 | ------------ | ------------ |
| 27 (0,13%) | 65 (0,22%) |
Росіяни – 0,22%, німці – 0,20%, українці – 0,13%, іспанці 0,05%. Значення занадто мали, щоб робити якісь висновки.
в) Однакове – неоднакове
| Неоднакове – 101 | Разное – одно – 213 |
| Однакове – 325 | |
| Річ на двоє – 53 | ------------ | ------------ |
| 479 (2,28%) | 213 (0,73%) |
Іспанці – 4,18%, німці – 4,07%, українці – 2,28%, росіяни – 0,73%. Схильність до порівняння зменшується з заходу на схід.
г) Минуле – майбутнє
| Ті года – 51 | Былое – будущее – 341 |
| Давно діється – 30 | |
| Старовинне -13 | |
| Перевівсь – 37 | |
| Тепер – 11 | ------------ | ------------ |
| 142 (0,68%) | 341 (1,17%) |
Росіяни – 1,17%, іспанці – 1,06%, українці – 0,68%, німці – 0,24%. Можна помітити, що зацікавленість минулим і майбутнім корелюється з емоційністю.
д) Облік – рахунок – гроші
| Лічба – 192 | Счет – 57 |
| Гроші – золото – срібло – 105 | Деньги – золото – 96 | ------------ | ------------ |
| 296 (1,40%) | 153 (0,53%) |
Німці – 1,89%, іспанці – 1,86%, українці – 1,40%, росіяни- 0,53%. Тут гроші, золото та срібло взяті зі збірки Номіса як міра вартості при розрахунках. Оскільки у Даля розділу «Деньги-золото» нема, підрахунок вівся по інших розділах, але, можливо, не всі прислів’я і приказки цієї тематики були виявлені. Однак видно, що облік, рахунок, ставлення до грошей міри вартості більш властиві німцям і іспанцям, ніж українцям і росіянам.
е) Мова
| Річ – мова – 328 | Язык – речь – 409 |
| Народ – язык – 93 | |
| Пословица – поговірка – 36 | ------------ | ------------ |
| 328 (1,56%) | 538 (1,85%) |
Німці – 1,89%, росіяни- 1,85%, іспанці – 1,60%, українці – 1,56%. В цілому різниця невелика, але у Номиса мало йдеться про саму мову, а даються приклади типових запрошень, прощань, глузливих оцінок слів іншої мови тощо. Про рідну мову практично нічого нема, тому і не диво, вона в українців не в належній пошані.
є) Назва – ім'я
| Название –имя – кличка – 67 (0,23%) |
У Номиса спеціального розділу з такою тематикою нема, в німецькій і іспанській збірках теж вона чітко не виявлена
Приклади з українського і російського фольклору для всього класу
| • Велике дерево поволі росте | • Из малого выходит великое |
| • У великому судні, та на самому дні | • С миру по нитке – голому рубаха |
| • Хто старший, то не менший | • Мал золотник, да дорог |
| • Єдні дідьки бояться хреста, а другі – батога | • За морем телушка – полушка, до рубль перевоз |
| • Чумак чумака бачить здалека | • Близко видно, до ногам обидно |
| • Сміється верша з сака, бо й сама така | • Украл топор, а говорит, что не вор |
| • Одна дяка, що за рибу, що за рака | • Хрен редьки не слаще |
| • За старого Хмеля людей було жменя | • После дождичка в четверг |
| • Де ся тії часи діли, що самі ковбаси до губи летіли | • Кто старое помянет, тому глаз вон |
| • Три мішки гречаної вовни і усі три неповні | • Хоть редко, до метко |
| • Хвались жінкою не в сім день, а в сім літ | • Знать бы, где пасть, так бы соломки подостлать. |
| • Хіба ж є пани, яким гроші не милі? | • Полтина без алтына, без сорока семи копеек |
| • Лучче цнота в болоті, як не цнота в золоті | • Бог любит троицу |
| Зібралося два Юрії та й обидва дурні | • Пословица недаром молвится. |
Приклади з іспанського (ліворуч) і німецького фольклору (праворуч)
| • З жінками і грошима не жартуй | • Дешеве стане дорогим, коли непотрібне |
| • Менше говорити, більше робити | • Яка плата, така і робота |
| • Одне необережне слово зіпсує всю справу | • Треба багато часу, щоб зробити мало доброго, і треба мало часу, щоб зробити багато поганого |
| • Міняє лисиця шкуру, але зберігає натуру | • І короткий льон має довге волокно |
| • У маленьких пляшках зберігають добре вино | • Хто говорить все, що хоче, скоро почує, що не хоче |
| • Гроші шукають грошей | • Сміх і плач в одному міху лежать |
| • Хто багато спить – мало отримує | • Година спання перед обідом ліпше, ніж дві після обіду |
| • Багато снігу у полі – багато хліба у стодолі | • Хто драбину тримав, винний так само, як і злодій |
| • Одним ударом вбити три мухи | • Криве дерево горить так само, як і пряме |
| • Чотири ока бачать більше, ніж два, а вісім бачать більше, ніж чотири | • Легкі гроші – легкий крам |
| • З двох поганих вибирають найменше | • Коли двоє роблять те саме, то це вже не те саме |
| • Мало грошей – мало руху | • Припиняй жарти на найцікавішому місці |
| • Хто дурнем народився, дурнем і помре | • Їж варене, пий чисте, говори те, що істе |
Раціонально-рефлекторна складова найсильніше виражена в іспанському фольклорі (11,20% прислів’їв і приказок), далі йдуть німці – 10,82%. В українців і росіян ця частка набагато менша (6,25% і 5,56% відповідно). Невелика перевага українців над росіянами складається головно за рахунок двох розділів "Однакове – неоднакове" і "Облік – рахунок – гроші". Очевидно, українцям більш властиве почуття порівняння, кількісної оцінки, але вони далеко відстають від західних європейців.
ІІБ. Клас раціонально-евалюативний
В цей клас включена тематика, яка відбиває загальні думки, міркування, ставлення до буття взагалі і до трудової діяльності зокрема.
а) Логічне мислення, наука
| Причина – 108 | Повод – причина – 17 |
| Сам винен – 67 | Причина – следствие – 65 |
| Сила в чому – 82 | Причина-отговорка – 78 |
| Наука – 148 | Начало-конец – 188 |
| Забувсь – 15 | Сущность – наружность -366 |
| Грамота – 106 | |
| Ученье- наука -313 | |
| Память – помин -36 | ------------ | ------------ |
| 420 (1,99%) | 1169 (4,03%) |
Іспанці – 7,20%, німці – 4,85%, росіяни – 4,03%, українці – 1,99%. Для західних європейців логічне мислення і важливість для людини науки більш властиве, ніж словам, але і в російському національному характері ця риса виражена сильніше, ніж в українців.
Приклади з українського і російського фольклору
| • Яке насіння, таке і коріння | • Где дым, там и огонь |
| • Хто не слухає тата, той послухає ката | • Что на зеркало пенять, коли рожа крива |
| • Знайко біжить, а незнайко лежить | • У кого много причин, тот много врет |
| • Хто трудиться, той журиться. | • Была бы голова, будет и булава |
| • Хвилозохв, а кобили в хомут не вміє запрягти | • Не за то волка бьют, что сер, а за то, что кобылу съел |
| • Знаєш ти в гарбузі смак! | • Мал почин, да дорог |
| • У нелюбої куми не смачні і пироги | • Доброе начало полдела откачало |
| • Хто багацько знає, той мало має | • Начало трудно, а конец мудрен |
| • Не учися розуму до старості, але до смерті | • По платью встречают, по уму провожают |
| • І по премудрих чорт часом їздить | • Не место красит человека, а человек место |
| • Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє | • Кто хочет много знать, тому надо мало спать |
| • Я вже більше забув, ніж ти знаєш | • Ученье — свет, а неученье — тьма. |
| • Ти казане кажеш, а я від людей чув | Русак до читанья, хохол до спеванья |
При певній схильності до порівняння українці досить скептично ставляться до науки, очевидно вважають, що і без того досить розумні. Деякі приклади демонструють просто зневажливе ставлення до науки і знань. Українському прислів'ю "Хто багацько знає, той мало має" російського аналога не знайдено. Нехіть до навчання українців засвідчив і Микола Костомаров, коли викладав у Київському університеті в 1846 р.: "Малоросійське юнацтво, уродженці лівого берега Дніпра, за винятком небагатьох обдарованих особливими видатними талантами, відрізняється якоюсь тупуватістю, лінощами і апатією до розумової праці" (Костомаров. Н.И. 1890, 66-67). . Щось подібне можна було спостерігати в Києві у 1989 році, коли Богдан Гаврилишин відкрив там першу в Радянському Союзі бізнес-школу. Охочих поступити туди було настільки мало, що Гаврилишин мусив запрошувати на навчання молодь з Росії. Так був утворений Міжнародний інститут менеджменту. Відповідь на причну такого явища дає зміст статті "Чому я йду з КПІ". Очевидно, таке ставлення до науки характеризує самовпевненість українців, але є і проявом масової свідомості, обумовлене відсутністю суворої необхідності шукати в науці засобу задоволення матеріальних потреб, бо розумовими здібностями українці не обділені, про що говорять успіхи української молоді на міжнародних олімпіадах.
б) Практичний розум, досвід
| Розум – 66 | Ум –глупость – 593 |
| Дурень – 500 | Толк – бестолочь – 889 |
| Дурниця – 440 | Оплошность – расторопность – 409 |
| Дуріє– 17 | Забота – опыт – 170 |
| Не знається – 97 | |
| Розмишлять – 89 | |
| Битий жак – 80 | |
| Бувалий – 38 | |
| Клопіт – 67 | |
| Роззявляка – 82 | ------------ | ------------ |
| 1472 (6,99%) | 2061 (7,10%) |
Українці і тут на останньому місці. Однак розділяти практичний розум і досвід з набутими теоретичними знаннями складно. Очевидно ці два підкласи треба розглядати разом. Тоді сумарний розподіл буде такий: іспанці – 14,94%, німці – 13,39%, росіяни – 11,23%, українці 8, 98%.
Приклади з українського і російського фольклору
| • Хто з вечора плаче, той уранці буде сміяцьця | • Утро вечера мудренее. Жена мужа удалее" |
| • Один дурень закине у воду сокиру, а десять розумних не витягнуть | • Не покупай лишнее, придется продавать нужное |
| • Дурний, коли мовчить, за розумного виходить | • Умный любит учиться, а дурак учить |
| • Не вміє хвоста коню зав’язати | • Ученого учить – только портить |
| • Знаємо без попа, що в неділю свято | • Мужик умен – пить волен, мужик глуп – пропьет и тулуп |
| • Розкажи батькові свому лисому! | Что больше натягивать, то скорее лопнет. |
в) Енергійність, рухливість
| Бурлак – гайдамака – 22 | Покой – движение – 32 |
| Невмосне – 65 | Тишина – шум – крик – 68 |
| Спокій – 53 | Путь – дорога – 107 |
| Сон – 126 | Сон – 74 |
| Мандрівочка – 41 | |
| Дорога – 168 | ------------ | ------------ |
| 475 (2,26%) | 281 (0,97%) |
Темперамнт населення у країнах з теплим кліматом жвавіший. Тут на першому місці іспанці – 2,84%, українці – другі (2,26%), менше у німців і росіян (відповідно 1,94% і 0,97%) Відчутна різниця між українцями і росіянами (2,26 > 0,97), всупереч думці Донцова про пасивність українців, свідчать що вони значно більш енергійні, ніж росіяни. Очевидно, Донцов не знав росіян в глибині Росії. Подані тут розділи "Спокій, "Сон" не суперечать загальній тематиці:
Приклади з українського і російського фольклору
| • Зі спання не купиш коня, а з лежі не справиш одежі | • Пыль столбом, дым коромыслом – не то от таски, не то от пляски |
| • Хапається, як попівна заміж | • Под лежач камень и вода не течет |
| • Дуріє, бо йому ся добре діє | • В дорогу идти – пятеры лапти сплести |
| • Хто часто в дорозі, був під возом і на возі | • Мечется, как вор на ярмарке |
г) Праця, господарство, ремесло
| Земля – 24 | Работа – праздность – 487 |
| Праця – 138 | Земледелие – 585 |
| Лінивий – 212 | Ремесло – снаряд – 88 |
| Ледащо – 71 | Ремесло – мастер – 111 |
| Дбати – 30 | Торговля – 338 |
| Недбалиця – 24 | Займы – 159 |
| Ремесло – 103 | Надзор – хозяин – 133 |
| Різні ремесла – 200 | Двор – дом – хозяйство – 231 |
| Купля – продаж – 234 | Животное – тварь – 247 |
| Міньба – 15 | |
| Гроші – 132 | |
| Борг – 61 | |
| Господар – 64 | |
| Догляд – 6 | |
| Хата – 90 | |
| Своя хата – 46 | |
| Прясти – 4 | |
| Скотина – 70 | |
| Птиця – 12 | ------------ | ------------ |
| 1536 (7,30%) | 2369 (8,17%) |
Результати в цьому підкласі досить несподівані Найбільшу частку фольклору, присвяченого трудовій діяльності мають росіяни (8,17%), за ними йдуть українці (7,30%). При цьому приказки на тему грошей зі збірки Номиса сюди включені такі, де вони розглядаються як засіб обігу при торгівлі. Підрахунок показав, що для слов'ян трудова діяльність має більше значення, ніж для мешканців старої Європи, бо німці мають тут 4,85%, а іспанці 2,67% фольклору. Кількісна перевага росіян дещо втрачає на вазі, коли розглядати якісний бік фольклору, бо до праці можна ставитися по-різному. Деякі подані нижче приклади російських прислів’їв, очевидно, мають подвійний сенс, але не завжди вживаються жартома. В українському фольклорі багатьом російським прикладам зневажливого ставлення до роботи аналогів (в усякому разі в такій самій кількості) не знайшлося
Приклади з українського і російського фольклору
| • Трудяща копійка годує довіку | • Дело не медведь, в лес не уйдет |
| • Хто робить, той голий не ходить | • Лежи на боку, да гляди на Оку |
| • Тільки сир одкладений гарний | • Люди пахать, а мы руками махать |
| • Вчи лінивого не молотити, а вчи голодом | • Люди жать, а мы под межой лежать |
| • Хто любить піч, тому ворог Січ | • Лень прежде нас родилась |
| • Недбалиця гірша од п’яниці | • Хоть бы три дня не есть, а с печи не слезть |
| • Де не положив, там не візьмеш | • Работа веселье любит |
| • Де оком не доглянеш, там калиткою тряхнеш | • От трудов праведных не наживешь палат каменных |
| • Дере коза лозу, а вовк козу, а вовка мужик, а мужика Жид, а Жида пан, а пана юриста, а юристів чортів триста | • Без труда не выловишь рыбку из пруда |
| • З однієї липи двічі лико не деруть | • Лежи моя куделя хоть целую нделю |
| • Діло без кінця, як кобила без хвоста | • От работы не будешь богат, а будешь горбат |
| • Щоб рибу їсти, треба у воду лізти | • Не работа сушит, а забота |
| • За все береться, та не все вдається | • Трутни горазды на плутни |
| • Хазяїна і Бог любить | • Хозяин по двору пройдет — рубль найдет; назад пойдет — два найдет |
д) Людина
У Номиса спеціального розділу про людину нема. Згідно з тематикою розділу Даля "Человек" до розгляду був взятий український фольклор наведених нижче розділів, зміст яких відповідає розділам Даля "Человек" і "Баба – женщина".
| Тілисте, виріс- 141 | Человек – 615 |
| Сильний – 145 | Баба – женщина – 84 |
| Гарна – 104 | |
| Замашний – 40 | |
| Бридкий – 97 | |
| Сором – 57 | |
| Нема без вади – 10 | ------------ | ------------ |
| 594 (2,82%) | 699 (2,41%) |
Людина як така більше цікавить іспанців (4,53% іспанського матеріалу присвячено саме їй). Значно поступаються їм у цьому сенсі українці і росіяни(2,82% і 2,41% відповідно). Німці ж властивостям людини приділяють уваги найменше (1,74%). Українці приділяють більшої ваги фізичним властивостям людини. Відповідно до назв розділів у них в пошані здорові, "тілисті" люди. Натомість німці (особливо) і іспанці розглядають людину не з точки зору її зовнішніх або фізичних даних, а більше з точки зору розумових здібностей і рис характеру. У німців досить багато приказок про жіночу балакучість, хитрість тощо.
е) Здоров'я, молодість, старість, хвороба
| Молоде і старе – 196 | Молодость – старость – 241 |
| Хвороба – 144 | Здоровье-хворь – 228 |
| Здоров'я – 33 | |
| Лікарі – 12 | |
| Шептуха – 95 | ------------ | ------------ |
| 480 (2,28%) | 469 (1,61%) |
Найбільше проблемам віку, здоров'я і хворіб турбує українців (2,28%), Недаремно ж серед видатних вчених медиків Росії і Радянського Союзу було багато українців (Богомолець, Бурденко, Заболотний, Стражесько та багато інших. В інших галузях науки ми такого не спостерігаємо. Приблизно так само ці питання турбують і німців (2,13%). Для іспанців вони важать найменше (0,53%), а росіяни десь посередині (1,61%)
Приклади для двох останніх розділів
| • Молода була – дурна була, стара стала – дурна стала | • Что в рот полезло, то и полезно |
| • І так багато лиха всякого, так Бог ще й жінок наплодив | • И худой человек проживет сто лет |
| • Там така, що бублика з'їси, поки обійдеш | • Кровь с молоком |
| • Зуби, як ріпа | • Грудь лебедина, походка павлина |
| • Сором назвати, а гріх потаїти | • Без болезни и здоровью не рад |
| • Діди строють, а баби гноють | • Волосом сед, а совести нет |
| • Щоки як кавуни | • Зелен виноград не сладок, а молод человек не крепок |
| • У сироти два роти: одним їсть, другим бреше | • Береги платье снову, а честь смолоду |
| • Велетню у світі недовго жити | • Рысь пестра сверху, а человек изнутри |
| • Василю, не бери на силу | • Волос долог, а ум короток |
| • Роди, бабо, дитину, а бабі сто літ | • Кривой не беда, а горе криводушный |
| • Як Бог поможе, то й баба поможе | • На то два уха, чтоб больше слухать |
| • Прийде сто баб, та принесе сто лих | • Здоров на еду, да хил на работу. |
є) Життя – смерть
| Смерть – 214 | Жизнь – смерть – 385 |
| Жити – 50 | ------------ | ------------ |
| 264 (1,25%) | 385 (1,33%) |
Тематика життя і смерті найбільше представлена в німецькому фольклорі (3,2%). Однаково турбуються проблемами життя і смерті росіяни і іспанці (по 1,33%), найменше – українці – (1,25), але різниця невелика.
ж) Рід, сім'я, діти
| Чоловік і жінка – 251 | Муж-жена – 356 |
| Рід – 97 | Дети – родня – 297 |
| Діти – 184 | Семья – родня – 260 |
| Син – 54 | Род – племя – 225 |
| Батько – 122 | Одиночество – женитьба – 262 |
| Мати – 82 | Жених – невеста – 153 |
| Дочка – 31 | Сватовство – 92 |
| Брат – 24 | Свадьба – 146 |
| Дядько -17 | |
| Інші -125 | ------------ | ------------ |
| 1269 (6,03%) | 1791 (6,17%) |
Рід, родина відображаються у фольклорі слов'ян значно більше, ніж у німців і іспанців. У росіян цій проблемі присвячено 6,17% приказок і прислів’їв, в українців – 6,03%. В німецькому фольклорі ця частка складає 3,59%, але більша частина приказок стосується одруження, а не взаємин членів родини. При практично однаковій вазі, яку приділяють українці і росіяни родинним зв’язкам, впадає в очі, що у росіян у тематиці "Рід-плем’я" багато йдеться про наслідування дітьми характеру батьків, в той час як в українському фольклорі переважає відображення сімейних стосунків, при чому багато уваги приділяється дітям, особливо синам, а також батькові, менше жінці як матері. Центральне місце матері в українській родині, яке пов’язується багатьма дослідниками з хліборобською традицією в черговий раз не підтверджується. Відміна українців від росіян також у тому, що останні більше уваги приділяють питанню одруження (цій тематиці у росіян присвячена удвічі більша частка фольклору). Іспанців питання родини турбують мало (1,95% фольклору на цю тему)
Приклади з українського і російського фольклору
| •
Жінка, як лозинка, куди схочеш, туди й схилиш |
• Дети крадут, отец прячет, дети воруют, мать горюет |
| • Жінка як торба – що покладеш, то і несеш |
• То и клад, что в семье лад |
| • Коваль кує, а ковалиха до корчми йде |
• Держись, как за родного отца! |
| • Малі діти не дають спати, а великі – дихати |
• От худого семени не жди доброго племени • Род службе не помеха |
| •
Гарна мазана паляниця, а не дитина |
• На что отец, коли сам молодец |
| • Дочку тримай в дому, ще й заплати кому, щоб взяв біду з дому |
• Воля и добрую жену портит |
| • Шануй батька та Бога – буде тобі всюди дорога |
• Невеста родится, жених на конь садится |
| • Боягузливого сина мати не плаче | • Шубу бей – тепле, жену бей – милее • Жене спускать – добра не видать |
| •
Дівчата ростуть, як собача лобода, а хлопці – як камінь |
• Девка не жена, порода не одна |
з) Їжа
При відображенні ставлення до їжі Номис спеціально не вділив розділу, але за тематикою Даля можуть підійти нижче подані розділи
| Злидні – голод – 77 | Пища – 560 |
| Хліб – 287 | |
| Пити- 31 | ------------ | ------------ |
| 395 (1,87%) | 560 (1,93%) |
Загальнолюдська проблема харчування і голоду однакова для всіх народів і у фольклорі представлена приблизно однаково, хоча різниця між важливістю цієї проблеми для іспанців і росіян все-таки відчутна. Порівняймо: росіяни – 1,93%, українці – 1,87%, німці – 1,69%, іспанці – 1,24%.
і) Час, пори року
| Місяць, (календар, прикмети) – 155 | Времена года – 330 |
| Неділя – 56 | |
| Погода – рік – 250 | ------------ | ------------ |
| 461 (2,19%) | 330 (1,14%) |
Найбільше час, пори року відображені у фольклорі іспанців (3,73% від загалу), за нами слідують українці (2,19%), далі – німці (1,99%) і останні росіяни (1,24%)
Приклади з іспанського (ліворуч) і німецького фольклору (праворуч)
| • В торгівлі дурнів нема | • Хто погано одружується, пізно овдовіє |
| • Кувати холодне залізо | • Знання місця не займає |
| • Добра робота сама себе хвалить | • Хто хоче вчитися без книг, той черпає воду решетом |
| • Коли чорт застаріє, він у ченці ся запише | • Багато знають багато, усе – ніхто |
| • Знання – окраса людини | • Великим панам і гарним жінкам треба служити, а не вірити |
| • Хто боїться смерті, тому мед гіркий | • Старанність – матір щастя |
| • Навіть волосинка свою тінь має | • Багато професій псують майстра |
| • Дід, якщо одужає, сто років живе | • Людина ушляхетнює місце |
| • Не той майстер, хто діла боїться, а той майстер, кого діло боїться | • Дурні доми будуть, а розумні їх купують |
| • Від синів нещастя, а від дочок ще більше | • Добросердечна мати виховує вошивих дітей |
| • В добрих руках і бубон добре звучить | • Щоб подружжя було довгим, жінка має бути сліпою, а чоловік – глухим |
| • Голод жене вовка з лісу | • Діла – фрукти, слова – листя |
| • Хто дурнем народився, дурнем і помре | • Жодна сукні так не пасує жінці, як мовчанка |
| • Жорно ніколи не замшіє |
Загалом за значенням раціонально-евалюативної складової національного характеру росіяни, німці і українці майже не відрізняються, в іспанців ця складова помітно менша:
Росіяни – 34,87
Німці – 34,71%
Українці – 34,51%
Іспанці – 31, 85%
ІІВ. Клас раціонально-реактивний
В цьому класі буде розглянута тематика тих прислів’їв та приказок, в яких відбилися діючі в свідомості народів нормативні приписи. Ця тематика охоплює державні категорії, суд, розуміння справедливості, взаємовідношення між представниками різних соціальних станів чи щаблів тощо.
| Цар – 27 | Царь – 88 |
| Гетьман – 17 | Суд приказный – 42 |
| Суд – 132 | Суд – лихоимство – 105 |
| Рада – 48 | Суд – правда – 79 |
| Каяття – 20 | Сознание – улика – 32 |
| Пеня – 50 | Вина – заслуга – 152 |
| Найми – 130 | Преступление – грех – 46 |
| Пан – 388 | Казна – 32 |
| Козак – 118 | Закон – 23 |
| Мужик – 112 | Начальство – приказ – послушание – 141 |
| Начальник – служба – 61 | |
| Звания – сословия – 444 | ------------ | ------------ |
| 1042 (4,95%) | 1245 (2,29%) |
Приклади з українського і російського фольклору
| • Бог батько, государ – дядько | • Где царь, тут и правда |
| • Хоч і сволоч, а цареві в помоч, а ти пан, та баран | • Без царя земля вдова |
| • Цар води не вніме | • Светит одно солнце в небе, а царь русский на земле |
| • Служба вольності не тратить | • До неба высоко, до царя далеко • Род службе не помеха |
| • Що рада, то не зрада | • Не ведает царь, что делает псарь |
| • Без ради і військо гине | • Русский народ – царелюбивый |
| • Інша рада, гірш як зрада | • Послушание паче поста и молитвы |
| • Що вільно панові, то не вільно Іванові | • Повинную голову меч не сечет |
| • От тобі хомут і дуга, я тобі не слуга | • В суд – ногой, в карман – рукой |
| • Наймитові хоч з коліна вилупи, а купи | • Кому служу, того и руку держу |
| • З багатим не судися, з дужим не борися | • Хоть лыком шит, а начальник |
| • Казав пан, та й пішов сам | • Повиновение начальству – повиновение Богу |
| • Панська воля – наша доля | • Богатому идти в суд – трын-трава; бедному – долой голова |
| • Дай коневі вівса і жени його як пса | • С солдатом не спорить стать |
| • Не втікає пес від калача, а тільки від бича | • Барская просьба – строгий наказ |
| • На наш крам знайдеться пан | • Двум головам на плечах тесно |
| • Смаруй хлопа лоєм, а він все смердить гноєм | • Не делай своего хорошего, делай мое худое |
| • Казна жалю не зна | • Первый в совете, первый в ответе |
| • Хоч і надів жупан, все не цурайся свитки | • Не пойдешь в звонари, не попадешь и в пономари |
| Без гетьмана військо гине | • Собака достойна корму |
Виглядає дещо дивним, що представників старої Європи питання закону, права, влади турбують значно менше, ніж слов'ян. У іспанців ця складова разом з категорією людської свободи складає лише 1,06% фольклору, у німців 3,64%, в той час як у українців – 4,95%, а у росіян – 4,29%. Можливо, таке співвідношення частково викликане недостатньою репрезентативністю вибірки іспанського фольклору, але тим не менше, кидається в очі різниця того, що в іспанському і німецькому фольклорі є лише одиничні і нейтральні згадки про короля або кайзера, в той час як у російському фольклорі аж у 88 приказках згадується цар як символ всесильної влади. Щоправда, треба мати на увазі, що загальна кількість німецьких прислів’їв і приказок майже у 15 , а іспанських у 20 разів менша, ніж російських. Але в будь-якому випадку, російська приказка "Русский народ царелюбиый" знаходить своє підтвердження і в кількості і в змісті прислів’їв і приказок. В російському фольклорі переважають державницькі категорії (цар, закон, служба, звання, стан тощо), а в українському – соціальні (пан, найми, мужик, козак). Привертає увагу також наявність розділу "Рада" в збірці Номиса, якому у Даля відповідника нема. Вважаючи на ліпшу природну внутрішню готовність росіян до підпорядкування, можна легко зрозуміти, чому адміністративно-командна система підходить їм більше, ніж українцям, для яких демократичні інституції типи ради мають помітне значення.
Приклади з іспанського (ліворуч) і німецького фольклору (праворуч)
| • Закон як лійка – широкий для мене і вузький для тебе | • Де нічого нема, там навіть король втрачає владу |
| • Звичай робить закон | • Сила йде поперед закону |
| • Поки в моєму домі, я – король | • Cуддя має мати однакові вуха |
| • Пани б’ються, а слуги платять за розбиті тарілки | • Ліпше по-селянськи їхати, ніж по-панськи йти |
| • Гроші не мають пана | • Для селянина і міщанина мур не перешкода |
| • Закони діють там, де бажають королі | • Коли князь захоче яблуко, слуги заберуть і яблуню |
| • Без посади нема оплати | • Великі пани – великі помилки |
| • Визнана помилка прощається | • Воля пана сильніше права селянина |
| • Хто має бука, той має і владу | |
| • Пан без грошей нічого не вартий |
В підсумку раціональна складова в національному характері німців за даними фольклору займає 49,17%, українців – 46,28%, росіян – 44,73%, іспанців – 44,11%. Але у якісному відношенні зміст українського та російського фольколору помітно відрізняється.
