ІВ. Клас емоційно-реактивний
В цьому класі розглядаються такі типи поведінки, які викликані емоційною реакцією на навколишнє середовище.
а) Ставлення до долі – недолі, насильства, утисків
| Сила – 91 | Судьба, терпение, надежда – 15 |
| Доля – 55 | Терпение – надежда – 252 |
| Щасливий – 114 | Смирение – 51 |
| Природу тяжко одмінить – 33 | Кара, признание, покорность – 108 |
| Терпи – 47 | Воля – неволя – 600 |
| Надія добра – 53 | Воля – 70 |
| Надія дурна – 95 | Строгость -кротость – 42 |
| Не пайдить (не щастить) – 103 | Счастье – удача – 771 |
| Нещастя – 21 | Кабы – если бы – 104 |
| ------------ | ------------ |
| 612 (2,91%) | 2151 (7,41%) |
Приклади
| • Доброго і корчма не зіпсує, а лихого і церков не виправить | • Покорись, да в ноги поклонись |
| • Терпи, козак, горе, будеш мед пити | • Покорной головы и меч не сечет |
| • Люди, посіявши, та ждуть | • Терпение – лучшее спасение |
| • Буде добре, коли мине зле | • Бог терпел и нам велел |
| • Легше хвалити, як терпіти | • Чей хлеб ем, того и вем |
| • Гіркий світ, а треба жить | • Спина-то наша, а воля-то ваша |
| • Лучче кривду терпіти, ніж кривду чинити | • Покорному дитяти все кстати |
| • Надіявся дід на обід, та і без вечері ліг спати | • Ты будешь ноги мыть, а я буду воду пить |
| • Щастя дочасне, а злидні довічні | • Держи голову уклону, а сердце покорно |
| • Не буде риба раком | • Русский на авось и возрос |
| • Мокрий дощу не боїться | • Кому тереть, а кому и терту быть |
| • Від напасті і полу вріж, а втікай | • Плетью обуха не перешибешь |
| • І кат панує, та долі не бачит | • Выше головы не прыгнешь |
| • Їж, коза, лозу, коли сіна немає | • Будьте тише воды и ниже травы |
| • Вдарь лихом об землю! | • Живи тихо, не увидишь лиха |
Велика складова цієї тематики у російському фольклорі (7,41%) та й самий зміст переважної її частини переконливо свідчать про більшу схильність росіян терпіти лихо, біду, насильство, соціальну несправедливість. Смиренність, покірність долі, а якщо є надія, то здебільшого на щасливий випадок – головний мотив російського фольклору; дуже рідко трапляється тема протистояння злу. Недаремно і толстовство виникло на російському ґрунті.
Найменше турбуються власною долею іспанці (2,40% приказок на цю тему), в українських приказках (2,91%) не проглядається особливої схильності до покори, але більше зневіри і байдужості, німці – на третьому місці (3,98%).
б)Обачність, обережність, вагання
| З завтрем жить – 67 | Запас – 67 |
| Стережися – 92 | Осторожность – 233 |
| Розмишлять – 105 (0,50%) | Раздумье, решимость – 63 (0,28%) | ------------ | ------------ |
| 264 (1,25%) | 363 (1,25%) |
В старій Європі люди мали інший життєвий досвід – німці і іспанці значно більш обережні, обачні, ніж слов'яни (у німців 4,70% фольклору цієї тематики, у іспанців – 4,00% проти рівних показників українців і росіян). Однак великої подібності у цьому питанні між українцями і росіянами нема. Структура складових тематики говорить про те, що у складній ситуації українці більш схильні до її аналізу, ніж росіяни (0,50 > 0,28) , в той час як останні обережні заздалегідь. І ще кидається у вічі, що в українців є досить багато прислів’їв із засторогою нікому не вірити, зокрема жінці, що явно суперечить тезі про особливе пошанування жінки серед українців.
Приклади
| • І сміливого пси кусають | • Не спросивши броду, не сійся в воду |
| • Не вір собаці – укусить | • Береженного и Бог бережет |
| • В часи погоди бійся великої біди | • Живи тихо, да избывай лихо |
| • Не братайся з козаками мед пить | • В подворотню подай, да на двор не пускай |
| • Не вір ніколи жінці, коняці і собаці. | • Блюди хлеб про еду, а копейку про беду |
| • Нікому не вір, то ніхто не зрадить | • Гляди в оба, да не разбей лоба |
| • Ані в селі, ані в місті не вір невісті | • Тише едешь – дальше будешь |
| • Треба хліба і на після обіда | • Откоротишь, так не воротишь |
| • Тричі міряй раз відріж | • Семь раз отмерь, один раз отрежь |
| • Не позичай – злий обичай, а як віддає, то ще й лає | • Видючи беду неминучу, затыкай дверь онучей |
| • Не неси дідько, де людей рідко |
в) Ставлення до ближнього
У цьому підкласі німецький і іспанський фольклор аналізувався без поділу на окремі теми, тобто фольклорні одиниці стосовно будь-яких взаємини між ближніми рахувалися в цілому.
Впертість
| Упертий – 58 | Упорство – 74 |
| Норовистий – 7 | Докука – 63 |
| В’їдливе – 70 | Причуда – 278 |
| Вередливий – 74 | ------------ | ------------ |
| 209 (0,99%) | 415 (1,43%) |
На прояви різного індивідуальності українці і росіяни реагують здебільшого негативно. Результати підрахунків і структура складових тематики показують, що росіяни значно більше осуджують прояви всякої індивідуальності, ніж українці, які сприймають її як неуникнену неприємність.
Приклади
| • Крутить, як циган сонцем | • Захотел птичьего молока |
| • Або хрести, або пусти | • Не все ворчать, надо и помолчать |
| • Який пан, такий і крам | • Люби смородину, люби и оскомину |
| • Природу тяжко одмінить | • Не до жиру, быть бы живу |
| • Хоч гірше, аби інше | • Чистое к поганому не пристает |
| • Прилип, як до Ґандзі Пилип | • Дай яичко, да еще и облупленное |
| • Їй кажеш овес, а вона каже гречка | • От добра добра не ищут |
Вдячність, честь, шана
| Дяка – 112 | Приличие, вежество, обычай – 245 |
| Свинякуватий – 43 | Признательность, честь, почет – 63 |
| Який швидкий – 52 | |
| Привик – 9 | ------------ | ------------ |
| 216 (1,03%) | 493 (1,67%) |
Росіяни більше уваги приділяють нормам поведінки. Для них важливо "не ударить в грязь лицом" і виказувати шану людям, які цього заслуговують відповідно до їх становища в суспільстві. Українці ж у людських стосунках більше уваги приділяють звичайній вдячності, що має корені в історичному минулому. При першому поділі слов’янства на дві гілки, про що мова йшла вище, західна гілка, до якої разом з предками поляків, чехів, словаків увійшли також предки українців і білорусів, вступила в тісні контакти з германським автохтонним населенням, яке на той час стояло на більш високому культурному рівні. Отож, від германців західні слов’яни запозичили слово подяки, яке відповідно до відомих законів фонетичних перетворень прийняло форму дякувати. Предки ж сучасних росіян і південних слов’ян мали свої поселення в басейні лівих приток Дніпра далеко від впливу більш розвинених народів і не мали спільного для всіх племен особливого слова для висловлення подяки. Воно з’явилося в мовах цієї групи слов’ян пізніше, коли ті розселилися на широкій території і не мали вже між собою тісних контактів. В кожній з мов цієї групи слов’ян слово подяки має інший корінь. Таким, чином, звичка до висловлення подяки, зокрема, у росіян не встигла набути такого поширення, як в українців.
Приклади
| • Не дай Боже свині роги, а мужикові панство | • Безобычному человеку с людьми не жить |
| • З хама не буде пана, а хоч буде, то поганий | • Красны похороны плачем, а свадьба песнями |
| • Нужда ввічлива, а голота догадлива | • Платье чисто, так и речь честна |
| • Мовчи та мак товчи | • Жена помирает, а муж со смеху помирает |
| • Бог нам дав, і ми людям вділяймо | • Русское словцо – виноват-с |
| • Поки дівка сі не віддаст, то і псові води подаст, а скоро сі віддаст, то й собі не хоче | • Кого почитают, того и величают |
| • Добре дякові, то й Бога забув | • Что за честь, коли нечего есть |
Догідливість
Тема догідливості у Номиса спеціально не виділена, а у Даля є два розділи:
| Угода – услуга -72 | |
| Услуга –отказ -73 | ------------- |
| 145 (0,50%) |
З одного боку, наявність такої тематики в російському фольклорі свідчить про розвинену рису догідливості у національному характері росіян, пов’язану з пошануванням людей певного класу, яке ми зуважили вище, а з другого боку, це може бути виявом вдячності. Там де українець обмежиться словесною подякою, росіянин вважає своїм обов’язком віддячити власною послугою.
Щедрість, скупість, гостинність
| Скупий – 56 | Тороватость и скупость – 137 |
| Дарований – 36 | Тороватость (щедрость) – 37 |
| Гість – 214 | Наследство, подарок – 41 |
| Гостинець – 3 | Гость, хлебосольство – 409 |
| Просьба – 187 | Просьба – согласие – отказ -270 |
| Хліб-сіль – 210 | ------------ | ------------ |
| 706 (3,37%) | 894 (3,08%) |
Якщо "широка російська душа" відбилася у російському фольклорі, то хлібосольність і щедрість навіть в більшій мірі характеризують українців, хоча і тут українці нерідко ставляться скептично до щедрот ближнього.
Приклади
| • Тоді дали хліб, як зубів не стало | • Что беднее, то щедрее |
| • Щедрий на батьківські гроші | • Одною рукой собирай, другою раздавай |
| • З чужої торби хліба не жалують | • Дающего рука не оскудеет |
| • Дарованим конем не їздити | • Не богатый кормит – тароватый |
| • Обіцянка – цяцянка | • Не тем богат, что есть, а тем богат, чем рад |
| • Прийшли не прохані, та й пішли не кохані | • Часто за шапку берется, не скоро уйдет |
| • Скупий не глупий, а щедрий не мудрий |
Хитрість – щирість
| Хитрість – 204 (0,97%) | Прямота – лукавство – 302 (1,04%) |
Ця тематика у фольклорі представлена кількісно майже однаково, але за змістом можна вважати, що росіяни щиросердечність шанують більше, ніж українці.
Схильність до конфліктів
| Звада – 51 | Ссора – брань – 114 |
| Лайка – 376 | Мир – ссора – спор – 128 |
| Лад – 39 | Брань – привет – 222 |
| Битися -76 | Драка – война – 73 |
| Війна -109 | |
| Сердитий -78 | ------------ | ------------ |
| 729 (3,46%) | 537 (1,85%) |
У схильності до конфліктів українці значно випереджають росіян (3,46 > 1,85). Недаремно ж люди кажуть, що де два українці, там три гетьмани. Однак події помаранчевої революції показали, що в національному характері українців намітилися позитивні зміни. Несподівано для всіх українці під час революції проявили дивовижну терпимість до політичних противників.
Приклади
| • Нехай дурні б’ються, нехай розумнішають | • С тем не бранись, кому будешь кланяться |
| • Як зачинає звада, не поможе і рада | • Свои собаки грызутся, чужая не суйся! |
| • Розходився, як московський постіл | • Бей своих – чужие будут бояться |
| • За онучу збили бучу | • Худой мир лучше доброй драки |
| • Лає скільки в пельку влізе | • Молодые бранятся – тешатся, старики бранятся -бесятся |
| • Бугай реве і ведмідь реве, хто кого дере і чорт не розбере | • После драки кулаками не машут |
| • На войну йдучи по чужу голову, й свою неси | • Двое дерутся – третий не лезь |
Хвастощі – похвала
| Хвалить – 122 | Похвала – похвальба – 231 |
| Хвалиться – 92 | ------------ | ------------ |
| 214 (1,01%) | 231 (0,79%) |
Тема похвали, хвастощів в українському фольклорі займає більше місця. Здається, українці люблять вихвалятися, так само як і поляки, що було помічено ще в 18-му столітті, і виставлятися більше, ніж росіяни. Російських дітей зі школи вчать: Я – последняя буква в алфавите. Негативне ставлення до самовихваляння, чим росіяни відрізняються від українців, відбивається в популярності вірша Б. Растернака "Быть знаменитим некрасиво", який на You Tube декламують кілька акторів і отримують кілька десятка тисяч вподобайок і масу схвальніх коментарів.
Приклади
| • Не вважайте, люди, що я швець, говоріть зі мною як з простим | • Не хвались, идучи на рать, а хвались, идучи с рати |
| • Величається, мов попадя на весіллі | • Всякий купец свой товар хвалит |
| • Ледача хвала сама себе хвалить | • Хвали сон когда сбудется |
У цьому підкласі частка українського і російського фольклору (10,83% і 10,36%) значно більша частки німецького фольклору (5,05%). Іспанці знаходяться десь посередині (8,36%). Тема щедрості, взагалі практично відсутня в іспанському фольклорі, в німецькому репрезентована дуже слабо, а у слов'ян займає приблизну третину тематики взаємин між людьми (в українців 3,37%, у росіян 3,08%). Можна сказати, що у німців і іспанців переважає просто прагматичне , хоч і шанобливе ставлення до ближнього.
г) Організованість – дисциплінованість
| На все є час – 42 | Пора – мера – спех – 292 |
| Двічі літо не буває – 22 | Верное – надежное – 70 |
| Міра – 9 | Верное- вестимое – 267 |
| Ручатися – 30 | Божба – клятва – порука – 101 |
| Умова – 11 | Болтун – лазутчик – 22 |
| Обіцянка – -34 | Условие – отказ – 73 |
| ------------ | ------------ |
| 148 (0, 70%) | 825 (2,84%) |
Як не дивно, фольклор переконує, що найбільш організованими і дисциплінованими є іспанці (5,16% цієї тематики). Можливо, це стійка римська традиція. На ними йдуть росіяни (2,84%), а німці лише треті – 2,57%. Очевидно, у німцям організованість була прищеплена відносно недавно і це не знайшло відображення у фольклорі. Велике відставання українців (0,72%) не є несподіванко. Саме в цьому випадку більш за все проявляється крайній індивідуалізм українців. При цьому глум над невдахами, скептицизм у них переважають над позитивними судженнями.
Приклади
| • Дороге яєчко к Великодню | • Быстрая лошадь быстее станет |
| • Не тоді коня сідлать, коли треба сідать | • Кто без дела божится, на того нельзя положиться |
| • Умирать ладься, а хліб паши | • За друга поручишься, от недруга намучишься |
| • Козаче, завтра субота буде, а дівчини не буде | • Семеро одного не ждут |
| • Сім баб – сім рад, а дитя безпупе | • При верном псе и сторож спит |
| • Хто ручиться, той мучиться | • Душа меру знает |
| • Коли ся риба ловит, тоді хліб не родит | • Уговор дороже денег |
| • В дорозі, в гостині, пам’ятай о худобині | • У семи нянек дитя без глазу |
| • Що винен, оддати повинен | • Назвался груздем – полезай в кузов |
д) Охайність –чепурність
| Охайність – 48 | Щегольство – 133 |
| Одежа – 250 | Опрятность – 42 | ------------ | ------------ |
| 298 (1,42%) | 175 (0,60%) |
В іспанському фольклорі ця тема невиражена, в німецькому переважає співставлення зовнішності і внутрішніх рис (1,40%), в українському головно йдеться про одяг (1,42%), а росіяни надають цьому питанню мало уваги (0,60%). Можливо, ця тематика відображає внутрішню культуру народів, але в українському розділі "Одежа" багато нейтральних приказок, тому за цими даними не можна робити серйозних висновків. Подані нижче приклади мають, очевидно, іронічний характер.
Приклади
| • Хоч убогий, та хендогий | • С погани не треснешь, с чистоты не воскреснешь |
| • Не всякого пана пізнаєш без жупана | • Вымыла ложки да вылила во щи |
| • Хоч не ошатно, але здатно | • Ты учи жениха щи варить, да на уполовнике вшей давить |
| • Із свиним писком, та в пшеничне тісто | • Молодец красив, да на душу крив |
| • Хоч голий, та в поясі | • Волк и медведь не умываючись здоровы живут |
е) Реакція на позитивні емоції
| Співи – 154 | Игры – забавы – ловля – 141 |
| Танці – 109 | Смех – шутка – веселие – 142 |
| Гра – 32 | |
| Гули – 37 | |
| Музики – 57 | |
| Влови – 28 | |
| Сміхи – жарти – 448 | |
| Свято – 111 | |
| ------------ | ------------ |
| 976 (4,64%) | 283 (0,97%) |
Українську любов до розваг не міг перевершити ніхто (у них 4,64% фольклору на цю тематику). Іспанці приділяють розвагам найменше уваги (0,44%), більше німці і росіяни (0,82% і 0,97% відповідно). Можливо, навіть німці найменше люблять розважатися, бо у них в приказках і прислів’ях цієї тематики переважає ставлення не до співів чи танців, а просто до жартів.
Приклади
| • Може він таку пісню знає, що якби заспівав, то і волос би зов'яв | • Гули да гули, да в лапти обули |
| • Співає, як муха в глечику | • Звенят бубны хорошо, да плохо кормят |
| • Геть, грибе, нехай кобзар сяде | • Есть нечего, да жить весело |
| • Хто сміється, тому не минеться | • Играть не устать, не ушло бы дело |
| • Аби танцювати вмів, а роботи і лихо навчить | • Делу время, потехе час |
є) Моральні вади, погані звички
| Горілка та інше – 484 | Задор – гульба – беспутство – 34 |
| Курить і нюхать – 49 | Гульба – пьянство – 156 |
| Карти – 11 | Пьянство – 355 |
| Злодій – 143 | Мошенничество – 111 |
| Розпуста- 91 | Воровстово – грабеж – 103 |
| Марнотратство – 134 | Беречь-мотовство – 154 |
| Соблазн – искушение – 86 | |
| Соблазн – пример – 91 | ------------ | ------------ |
| 812 (3,86%) | 1059 (3,65%) |
Ця тематика займає приблизно однакову частину у фольклорі усіх чотирьох народів (іспанці – 4,50%, 3,93%, українці – 3,86%, росіяни – 3,65%), однак за мотивом приказки і прислів’я різняться виразно. В іспанців відчутна тема морального обов’язку, в німецькому фольклорі багато нейтральних суджень про вино без осудження пияцтва, українці ганять моральні вади більш суворо, ніж росіянами, які до них ставляться терпимо.
Приклади
| • Не поберегши тіла і душу загубиш | • Курский вор |
| • Крадене не йде в користь | • И воровать ремесло |
| • Москалики-соколики, позаїдали ви наші волики, а як вернетесь здорові, то поїсте і корови | • Лихвинские горы да новосильевские воры |
| • Мабуть москаль тоді красти перестане, коли чорт молитися Богу стане | • Грех воровать, да нельзя миновать |
| • Тату, лізе чорт у хату! – дарма, аби не москаль | • Лучше семерых родить, чем замуж ходить |
| • Поганому виду нема стиду | • Орел да Кромы – первые воры, да и Карачев на поддачу |
| • Купив, та насилу втік | Пойду в монастырь, где много холостых |
| • Хто не курить люльки і не нюхає табаки, не вартий і собаки | Пьяного речи – трезвого мысли |
| • Як Жид убогий, свиня худа, а жінка п’яна – нема гірше | Вино пей, жену бей, ничего не бойся |
| • Пий, та ума не пропий | Что дурно, то и потачно |
| • Хміль не вода – чоловіку біда | Вино пей, жену бей, ничего не бойся |
| • Що тіло любить, тоє душу губить | Пей за столом, а не пей за столбом |
| • Гроші пішли на розкоші | Едим чужое, носим краденное |
| • Карта хміль любить |
ж)Вольові імпульси
| Бити – 425 | Убийство – смерть – 21 |
| Зарізати – 16 | Кара – милость – 98 |
| Кара – потачка – 51 | |
| Кара – осуждение – 47 | |
| Кара – гроза – 72 | |
| Кара – угроза – 53 | |
| Гроза –кара – 211 | ------------ | ------------ |
| 441 (2,10%) | 553 (1,91%) |
Співвідношення у цій тематиці у фольклорі слов'ян приблизно однакове, але впадає в очі загально більш суворий тон російських приказок і прислів’їв (1,91%). В українському фольклорі тема биття (2,10%) звичайно пов'язується з вихованням і ставленням до такої його функції, а в російському, крім цього, чітко проявляються теми невідворотності і необхідності покарання за провини і скоєні злочини, а також погрози покарання як профілактичний захід. Однак показово, що теми покарання Номис спеціально не виділив, в той час, як Даль розглядає її в різних аспектах і не тільки в цьому розділі. Очевидно, вона не проглядається виразно в українському фольклорі, що і вплинуло на рівень дисциплінованості українців. Розуміння важливості покарання для підтримки порядку у суспільстві могло не розвитися в українців через бездержавне існування, бо будь-які репресивні дії з боку чужої влади могли розглядатися просто як несправедливі утиски. В іспанському фольклорі ця тема майже не виражена, в німецькому, хоч і виражена дещо більше (0,48%), так само, як і в українців, фігурує як міра виховання, в тому числі і жінок.
Приклади
| • Коня керують уздами, а чоловіка словами | • Палка нема, а дает ума |
| • Кров не водиця, розливати не годиться | • Потачки не давай |
| • На битій дорозі і трава не росте | • Худое дерево с корнем вон |
| • Не давай рукам волі | • За нечаянно бьют отчаянно |
| • Б’ють – не на лихе вчать | • Бей того, кто плачет, жури того, кто слушает |
| • Орел, віл і невістка одним духом жиють: нічого доброго не чинять, коли їх не б’ють | • И муху убить, так руки умыть |
| • Замахнись, да не ударь! |
Загалом у класі ІВ співвідношення дещо на користь слов'ян. Емоційно вмотивована поведінка відбита в 28,99% російських прислів’їв і приказок, в українському фольклорі ця тематика займає 27,71%, в іспанців і німців відповідно 25,00% і 22,96%.
Приклади з іспанського (ліворуч) і німецького фольклору (праворуч)
| • На зле придбаному добрі не розбагатіти | • Хто має пеха, той палець і в носі зламає |
| • Щастя біжить, а нещастя летить | • Терпіння приносить милість |
| • До хати свого брати не ходи кожне літо | • Запропонована служба – наполовину задурно |
| • Коли тобі дарують телицю, приходь з мотузом | • Лети не раніше, як пір'я виросте |
| • Хоробрість – срібло, обережність – золото | • Рано сідлати – пізно виїжджати |
| • Чемність силі не шкодить | • Щастя і жінка люблять дурнів |
| • Кожен знай міру | • Сміх і плач в одному міху лежать |
| • Щастя обирає дурнів | • Нема радощів без страждання |
| • Хто нічого не береже, той нічого на має | • Поганий горщику супутник казанок |
| • Старий друг ста нових варт | • Чорт зваблює усіх, а жінка спокусить і чорта |
| • Лисиці через її шкуру нещастя | • Чеснота перемагає силу |
| • Пісня роботі не завада | • Вино з чарки, розум – чарку |
| • Вино ходить без голови | • Краса минає, цнота лишається |
| • Хто сіє, той і жне | • Хто б'є жінку, влучає в себе • За сміхом пізнають дурня |
| • Допомагай, і тобі допоможуть | • Коли танцює жінка, то скаче дівка |
| • Кінець співає перемогу | • Припиняй жарти на найцікавішому місці |
| • Коли гаманець без грошей, душа – без гріха | • Їж варене, пий чисте, говори те, що істе |
| • Там добре, де нікого нема | • |
Незважаючи на те, що емоції більше визначають світобачення і поведінку слов'ян, все-таки найбільш емоційними є іспанці (загалом ця складова в іспанському фольклорі дорівнює 53,82%). Дещо менш емоційні росіяни (52,12%), ще менше – німці (48,49%), а в українців у повсякденному житті емоції важать найменше (46,53%). Однак в структурі почуттєвої складової є суттєва різниця. В українців значно більш розвинена реакція на позитивні емоції, в той час як росіяни більш стримані, їх емоції більш пов’язані із суворою правдою життя.
В цей клас треба віднести також емоційну реакцію людини на власну поведінку у формі совісті, якою вона керується при співставленні своїх вчинків з вищими цінностіями, ідеалом. Розділу "Совість" ні у Даля, ні У Номиса нема. Але згадку про совість можна знайти в інших розділах. У Даля слово совість зустрічається в розділі "Человек" 29 разів, а у Номиса в розділі "Поганому виду нема стиду", де говориться про сором, є одна приказка зі згадкою совісті. Можливо, є поодинокі згадки, десь в інших розділах подібної тематики, але я не знайшов.
Приклади
| • У їх драгунська совість. | • Как ни мудри, а совести не перемудришь. |
| • | • За совесть да за честь — хоть голову снесть. |
| • | • Про его совесть можно сказать повесть. |
| • | • Душа христианская, да совесть-то цыганская. |
| • | • К кафтану совести не пришьешь. |
| • | • Добрая совесть — глаз божий. . |
Наявний у збірниках Даля та Номисв матеріал каже, що різниця щодо совісті між українцями та росіянами велика, ця тема розглядається окремо у Висновках.
Ставлення до совісті іспанців і німців відбивають іспанські та німецькі прислів'я зі збірки Зімрока:
Приклади
| • Совість – це те, що говорить вам не робити того, що щойно зробили. | • Коли ти один, думай, що Бог і твоя совість з тобою. |
| • Величне красномовство, мало совісті. | • Три речі, які вас завантажують: голова жінки, осляча спина і совість ченця. |
| • Повертання ключа краще, ніж совість ченця. | • Багато тяжкої праці і мало совісті робить торбу повною. |
До цих прислів'їв можна додати з інших джерел ще такі німецькі:
Am Ende ist nichts ohne Furcht als ein gut Gewissen.
Bös Gewissen, böser Gast, Weder Ruhe noch Rast.
Böses Gewissen verraten die Augen.
Das Gewissen ist des Menschen Gott.
Das Gewissen ist des Menschen Schuldbuch.
Das Gewissen sagt uns wohl, Was man tun und meiden soll.
Das Gewissen verführt niemand.
Dem Gewissen kann man keinen Affen drehen.
Die Alten hatten Gewissen ohne Wissen, wir heutzutage haben das Wissen ohne Gewissen.
Eigen Gewissen ist mehr denn tausend Zeugen.
Ein bös Gewissen hat Wolfszähne.
Ein bös Gewissen ist die Hölle auf Erden.
Ein gut Gewissen ist ein guter Brustfleck.
Ein gut Gewissen Ist ein sanftes Ruhekissen.
Gut Gewissen macht ein fröhlich Gesicht.
Gut Gewissen und armer Herd ist Gott und aller Ehren wert.
Gutes Gewissen ist täglich Wohlleben.
Man entgeht wohl der Strafe, aber nicht dem Gewissen.
Mancher hat ein so enges Gewissen, man möchte mit einem Fuder Heu hindurchfahren.
Mancher hat ein weites Gewissen wie Franziskanerärmel.
Mit Leib und Blut kommt man in des Kaisers Reich, mit Glauben und Gewissen in Gottes Reich.
Ruhe nicht, bis du Gewissensruhe gefunden hast.
Viel Wissen, wenig Gewissen.
