Чеська, словацька і моравська топонімія в Україні
Оскільки прабатьківщина чехів знаходилася на території Волині, тобто далеко від їхніх сучасних місць поселень, паралелям між топонімією Чехії і Волині пояснюються лише цим фактом і нічим іншим. Відомо, що в Чехії є своя Volyn (біля Страконіце, Південно-чеська обл.), а також кілька населених пунктів Duliby від племінної назви дуліби, котрі колись населяли Волинь. Далі можна побачити, що досить багато населених пунктів чеської прабатьківщини і сучасної Чехії мають ті самі назви: Dubne – Дубно, Ostrov – Острів, Rudná – Рудня, Hradec – Городець. Однак подібні утворення від поширених апелятивів типу дуб, береза, вільха, яблуня, чорний, білий, город, поле, камінь, пісок, острів і т. д. можуть бути утворені за спільними законами слов’янського словотворення незалежно на різних місцях слов’янських поселень. До уваги слід брати назви достатньо оригінальні, принаймні такі, котрі не мають кількох двійників. І от виявилося, що є досить багато паралелей в назвах населених пунктів Волині і Чехії:
Duchcov (Північно-чеська обл.) – Духче (на північ від Рожища, Рожищівський р-н Волинської обл.),
Jaroměř (на північ від Градець Кралове, Східно-чеська обл.) – Яромель на північний схід від Ківерців, Ківерецький р-н Волинської обл.),
Jičin (Східно-чеська обл.) – Ючин (біля Тучина, Гощанський р-н Рівненської обл.),
Krupa (Середньо-чеська обл.) – Крупа (поруч з Луцьком),
Lipno (Південно-чеська обл.) – Липно (на крайньому сході Ківерецького р-ну Волинької обл.),
Letovice (Південно-моравська обл.) – Літовище (на крайній півночі Шумського р-ну Тернопільської обл.),
Ostroh (на схід від Брно, Південно-моравська обл.) – Острог (Рівненська обл.),
Radomyšl (біля Страконіце, Південно-чеська обл.) – Радомишль (на південь від Луцька), щоправда є ще інший Радомишль вже на території словацької прабатьківщини),
Telč (на заході Південно-моравської обл.) – Телчі (на крайньому сході Маневичського р-ну Волинської обл.)
Однак цікаво, що є назви населених пунктів, котрі своєю формою підтверджують те, що саме з Волині прийшли чехи на місця своїх сучасних поселень. Відомо, що люди при переселеннях інколи надають своїм новим поселенням зменшувальні назви від старих. Такі факти засвідчені навіть в художній літературі. В нашому випадку ми маємо три таких приклади:
Horažd’ovice (на півдні Західно-чеської обл.) – від Гаразджа (на південь від Луцька),
Pardubice (Східно-чеська обл.) – від Паридуби (на захід від Ковеля в Старовижівському р-ні Волонської обл.),
Semčice (біля Млада-Болеслава, Середньо-чеська обл.) – Семкі (на Стиру, Маневичський р-н Волинської обл.) Правда, остання пара може бути видадоковою в цьому списку, бо є Семки у Хмельницькому районі Вінницької обл.
Так само багато паралелей можна зніти між словацькою топонімією і топонімією прабатьківщини словаків в ареалі між Припяттю, Случчю і Тетеревом. Поча часом їм є дублети в інших місцях, які або можуть бути випадковими, або відбивати маршрут міграції. Ось приклади зменшування назв на нових місцях поселень:
Malinec (Середньо-словацька обл., східніше Зволена) – Малин (райцентр Житомирської обл. і село у Млинівському районі Рівненської обл.),
Malčice (Східнословацька обл. ), Мальчиці (Яворівський р-н Львівської обл.) – Мальці (Наровлянський р-н, Білорусія ),
Lučenec (південь Середньо-словацької обл.), Лучинець ( Муровано-Курилівський р-н Вінницької обл.) – Лучин (Попельнянській р-н Житомирської обл.),
Kremnica (Середньо-словацька обл.) – Кремно (Лугинський р-н Житомирської обл.)
Є також пари назв майже тотожніх:
Makovce (північ Східно-словацької обл.) – Маковиці (Новоградволинський р-н Житомирської обл.),
Prešov (Східно-словацька обл.) – Пряжів (дещо південніше Житомира),
Košice (Східно-словацька обл.) – Кошечки (Овруцький р-н Житомирської обл.),
Levoča (Східно-словацька обл.) – Левачі (Березнівський р-н Рівненської обл.)
Є також кілька пар назв, збіги між якими можуть бути випадковими:
Humenne (Східно-словацька обл.) – Гуменники (Коростишівський р-н Житомирської обл.), хоча є Гуменне неподалік Вінниці,
Bardejov (Східно-словацька обл.) – Барди (Коростеньський р-н Житомирської обл.) та ін. З гідронімічних назв можна відзначити тільки Уж – річки під такою назвою існують в Словаччині і на прабатьківщині словаків (пп Прип’яті).
Коли назви населених пунктів, принесених чехами і словаками з України, було нанесено на мапу, то виявилося, що ареали їх поширення розділяє зона вільна як від чеської, так і словацької топонімії. Ця зона добре відповідає давній історичній області Моравії, населення якої говорить на мові дуже близькій до чеської і яка вважається її діалектом. Однак є підстави вважати, що цей діалект сформувався не на основі чеської, а виділився одночасно з первинним чеським діалектом прямо з давньо-слов'янської. Справа в тім, що ареал формування чеської мови був визначений за допомогою графоаналітичного методу без урахування моравської. Між тим, цей ареал перетинають досить великі річки Стир і Горинь, які утруднювали мовні контакти місцевого населення і тому могли стати кордонами між близькими діалектами. Отож, можна припускати, що в невеличкому ареалі між Горинню і Случчю з первинного діалекту почала формуватися моравська мова.
Це припущення підтверджуеться тим, що на цьому ареалі або у близькому сусідстві до нього є топоніми, яким є добрі відповідники на території Моравії. На поданій ніжче мапі у системі Google Map різним кольором нанесені чесько-українські топонімічні відповідники (сині зірочки), словацько-українські (червоні зірочки) і позначені чорним моравсько-українські топонімічні відповідності.
Паралелі в топонімії на прабатьківщині чехів, моравів і словаків і на сучасній території їх проживання
На мапі населені пункти позначені зірочками.
Прабатьківщина чехів та їхня сучасна територія тоновані блакиттю
Прабатьківщина моравів і сучасні місця їх проживання тоновані сірим
Прабатьківщина словаків і територія Соловакії тоновані рожевим кольопом.