Скіфський ономастикон

Скорочення, прийняті в текстах.

У проведених дослідженнях ми використовували ономастикон, в основу якого були покладені дані Петрова (Петров В.П. 1968, 118-143), який, у свою чергу, користувався інформацією з робіт попередніх дослідників (Strittero Johanne Gotthilf. MDCCLXXIX, Justi Ferdinand. 1895 и др.). Усім без винятку представленим у ньому глосам була зроблена спроба підшукати нові відповідності з індоєвропейських, тюркських, фінно-угорських і кавказьких мов, які б могли підтвердити або спростувати наші припущення про мовну приналежність скіфів. В процесі цієї роботи було виявлено, що багатьом глосам ономастикону значно ліпше відповідають слова сучасних чуваської та курдської мов, ніж гадані приклади з давньоіндійської, авестійської, давньоперської, сучасних осетинської та перської. Безумовно, останнє слово щодо окремих випадків належить спеціалістам, але численні скіфсько-чуваські збіжності дають підстави говорити, що наше припущення щодо утотожнення скіфів з булгарами справдилося. Натомість досить велика група скіфсько-курдських, як і раніше поданих курдсько-чуваських паралелей може бути доказом того, що курди ще довший час сусідували з булгарами, після того, як більша частина кіммерійців відійшла до Закавказзя. У поданому нижче реєстрі упущені наведені Петровим безсистемні індійські, авестійські, давньоперські відповідники, як такі, що не дають свідчень про конкретну іранську мову, тоді як скіфським іменам можна навести більш фонетично подібні слова з чуваської мови або з курдської чи інших сучасних іранських мов. Для глос, яким не знайшлося добрих фонетичних відповідників з чуваської або іранських мов, залишені фракійські або ще якісь інші. Оскільки фонетика давньої булгарської мови суттєво відрізнялася від грецької, рефлексація фонем булгарських імен засобами грецького письма в різних джерелах могла дещо різнитися, але на загал рефлексація приголосних має достатньо чіткі закономірності. Основні з них такі: гр. β, π, φ відповідає чув. п, гр. γ, κ відповідає чув. к, гр. δ, θ, τ відповідає чув. т, гр. ζ відповідає чув. ç, інколи ш, гр. ξ відповідає чув. ш. Рефлексація голосних має хіба що певну закономірність у розділені голосних переднього і заднього ряду, так, наприклад, часто грецькому α відповідає чуваське у або ă. Фонетика грецької та іранських мов більш подібна, тому пошук курдських відповідників не викликає труднощів.

Коли було з'ясовано, що деякі імена ономастикону мають досить прозору германську етимологію, то вони були виключені з нього і введені в особливий список, який буде розглянуто в наступному розділі. З іншого боку, Петров включив у свій ономастикон не всі імена, які можуть бути скіфськими, тому їх список періодично поповнюється в міру одержання нових даних. При цьому в нього вносяться на тільки власні імена, але й назви різних реалій, що мають відношення до скіфів.

Αβαβοσ (ababos) – курд. ebaboz „злодій”;

Αβηδαμω (abe:damo:) – добрі іранські відповідники не знайдені; чув. ǎв „терти, молоти”, этем „людина” (в целому – „мельник”).

Αβλωνακοσ (ablo:nakos) – курд. eble „невіглас”, "ниций, нікчемний". Добре сполучення для антропоніміки.

Αβρανοσ (abranos) – добрі іранські відповідники не знайдені; чув. упран „берегти, зберігатися”. А. Рона-Таш вважає, що чув. упра запозичене із середньомонгольської (Рона-Таш Андраш, 1987-2, 7). Однак, наявність цього слова майже в усіх тюркських мовах говорить за те, що скоріше монгольське слово було запозичене з якоїсь тюркської, ніж навпаки.

Αβρισκον (abriskon) – сп. ір. av “вода”, risk “гнида”; чув. упра “берегти, зберігатися”, ěшен „втомлюватися”.

Αβροζεοσ (abrodzeos) – чув. упра „ берегти, зберігатися”, çава „кладовище”, афг. ābru „честь, гідність”.

Αγαροσ (agaros), скифський цар, згідно Діодора Сицілійського – „той, хто не спить” (ос. iğal , ав. gar )? Дуже сумнівно. Прекрасно підходить слово для назви гончака, наявне в багатьох мовах – чув. акар (згідно з Г.Е. Корніловим), уг. agár "хорт", карач. eger , ”хорт, шукач”, черк. hagar ”хорт”. Звертає на себе увагу подібність цих слів до нім. Jäger "мисливець", яке походить від jagen "полювати, гнати", зазначене в словнику Клюге як неясного походження. Очевидно, це похідне слово від давнього ностратичного кореня *ag-/aj- представленого багатьма словами в тюркських, фінно-угорських та індоєвропейських мовах.

Αζιαγοσ (adziagos), Горгіпія, Αζιαγ (adziag), Ольвія – від ос. äcäg, ав. haiθyaθ ”правдивий, істиний”? Чув. ача „дитя”, акăш „лебідь”. Ліпше за все підходить уг. agyag “глина”, agyagos „глинистий”.

Αζοσ (adzos) – курд. aciz „слабий” або aza „вільний”; чув. уçă „відкритий”.

Αθαφοιω (athafoio:) – добрі іранські відповідники не знайдені, чув. утă „гай”, „острів”, „сіножать” + пуй „багатий”.

Αναιη (anaie:) – добрі іранські відповідники не знайдені; тюрк. ana/ane „мати (мама)” (чув. анне) + чув. ие „злий дух”.

Ανδανακοσ (andanakos), Танаїда – ім’я може бути розшифроване багатьма мовами (д.-анг. anda „ворожнеча, заздрість, злоба, гнів” і nǽcan „вбивати”, осет. ändon „сталь”, удм. андан, коми емдон, манс. ēмтан «сталь»). чеч. андо, анддан „зміцнювати”, анддала „зміцнитися”, онда, онданиг „міцний, твердий”, чув. ант "клятва", нăкă "міцній, твердий"). Вибір зробити дуже складно.

Ανοπτηνισ (anopte:nis) – добрі іранські відповідники не знайдені; чув. ан „ширина” та ăптă „язь”.

Απφη (apfe) – добрі іранські відповідники не знайдені; чув. аппа „старша сестра”.

Αργαιο (argaio) – чув. ăркай „форель”, ос. ærğaj, кабард. аргъей "лосось".

Αργιμπατοι (argimpatoi) – курд. erqem „число” и feda „жертва” , чув. аркан „розбиватися” та пă „кіл”.

Αργοτον (argoton) – як попереднє.

Αργουναγοσ (argounagos) – чув. аркан „розбиватися” ака „рілля”.

Αρδαγδακοσ (ardagdakos), Танаїда – ос. ard „клятва”, ardau „звичай”, ніби “той, хто следує звичаю”. В цьому випадку тюркські мови надають більші можливості для пояснення цього імені. – ortaq (чув. вăртăх) „друг” та dyqyz (чув. тăкăс „тісний”), тобто „близький друг” або artyq „великий” та dağ „гора”, або чув. артак „насолода” і тăкăс „кислий”. Все залежить від особи, до якої стосується слово. Можливо, також, що в цьому імені прихований етнонім даків. Наприклад, “друг-дак”.

Αρδαρακοσ (ardarakos) Танаїда, Пантикапей – осет. äldar, ardar „вождь, пан”, курд. ardû „дрова” + req „висохлий”. Цікаво, що добре підходить для імені вірм. ardaraxos „правдивий”.

Αριαντασ (ariantas), скифський цар, Геродот – чув. ар "чоловік", ант "клятва".

Αριαπειθεσ (ariapeithes), скіфський цар, батько Скила (см. Σκυλησ) і Октамасада (Οκταμασαδησ) – чув. ар "чоловік", пайта "користь, вигода". В цей же час жив володар агатирсів Спарґапейт (див. Σπαργαπειθησ), який вбив Аріапейта.

Αρσακομασσ (arsakomas), за Лукіаном скіф, який сватав боспорську царівну Мазаю – чув. ăрăс "щастя", хăм "плід, зародок".

Αρτινοιη (artinoie:) – лит. artinti „приближувати”.

Αρτιπουσ (artipous) – лит. arti „біля, близько”.

Ασανοσ (asanos) – сп. ір. oson „легкий” або osan „залізо”, чув. ăсан „відходити, іти”.

Ασαροσ (asaros), Пантикапей – “безголовий”. Ос. sär „голова”, a- заперечення. Курд. hesarî „загорожа”.

Ασπαμιθαρεοσ (aspamithareos) – сп. ір. asp(a) „кінь”, + курд. metha „хвала” rewe „стадо”.

Αυλουζελμισ (auloudzelmis) – курд. hewil „допомога” або ewlî „святий” + zelam „людина”.

Αυλουυυπορισ (aulou-poris) – курд. hewil „допомога” або ewlî „святий”, por „волосся”.

Αυχαταιι (auxatoi), скіфський рід, нащадки Ліпоксая – добрих варіантів розшифровки нема. Среди башкірів та волзських татарів зустрічається ім’я Ахат неясного походження.

– Βαζοσ (badzos) – сп. ір. bazu „рука, крило”; чув. пуç „голова”, выçǎ „голод”.

– Βαλοσ (balos) – курд. bala „верх”; афг. bal „запалений, те що горить”, чув. пулă „риба”, вулǎ „стовбур дерева”, д.-анг. wala, walu „палиця”.

Βαλωδισ (balo:dis) – порівнюють з осет. bälon „голуб”, але фонетично майже точно відповідає лтш. baluodis „то саме”, тому, якщо скіф. βαλωδισ мало значення „голуб”, то відповідати може тільки латиське слово (лит. balandis).

Βαρδανου (bardanou) – чув. вăрттăн „таємний”.

Βαστα (basta) – осет., перс., афг. та ін. bast(a) „в’язати, зв’язувати” або курд. best „долина, степ”.

Βενζει (bendzei) – осет. bindzä „бджола”, курд. banz „стрибок”.

Βεσσα (bessa) – курд. beş „частина“, bes „достатній“, bêş “данина”, “ліс”, bîşe “гай”; чув. пěçě „стегно”, вěç „кінець”, д.-анг. wiss „вірний, надійний”.

Βιτου (bitou) – курд. beta „пропадать”, чув. пěтев 1.”тело”, 2 „амулет”.

Βιστησ (biste:s) – курд. bistî „стебло” або bista „довірливий” або bista „коханка”.

Βολασ (bolas)- чув. пулă „риба”, вулǎ „стовбуп дерева”.

Βουζασ (boudzas) – курд. boz „сірий”, bûz „лід”; чув. пуç „голова”.

Βουλαστησ (boulaste:s) – чув. пыл „мед”, ăста „майстер” („бджоляр”).

βουτυρον (масло), вважається, що слово запозичене у скіфів, у мові яких, можливо, було слово butir „сметана”, про що ніби свідчив Гіппократ (точні посилання не знайдені) – чув. ват (або *pat) „бити” ырă „молозиво”.

Βραδακον (brad’akon) – лит. bradyty, лтш. bradît „переходити в брід”.

Ολβια Βρισαισ (Olbia Brisais) – очевидно, слово фракийське, пор. фр. βριζα „жито”.

Γ’αγανοσ (gaganos) – добрі іранські відповідники не знайдені; чув. кăкан „вушко” (відра, каганця і под.), слов. каган, каганець.

Γερβησ (gerbe:s) – добрі іранські відповідники не знайдені; чув. кěр „осінь” + пас „іній”.

Γερμανοσ (germanos) – сп. ір. garm/germ „теплий”;

Γετομουσον (getomouson) – добрі іранські відповідники не знайдені; чув. кĕтĕ, ката „чагарник, гай”, до другої частини слова може підійти поширене тюркське bus- „ховатися”, яке могло мати форму mus-.

Γηροσ (geros) – курд. gewr „сірий”.

Γοκων (goko:n) – як Γ’αγανοσ.

Γολα (gola) – курд. gol „собака”, gole „старший пастух”, осет. gal „бик, віл”.

Δ’αδα (dada) – сп. ір. dada „батько”.

Δαδαγοσ (dadagos), Ольвія – можливо, від ос. dädtäg „той, хто дає, щедрий”. Чув. tutăx „іржавий”, в інших тюркських мовах схожі слова вживаються у значенні „дрофа” (тат. düdäk, каз. duadaq та ін)

Δαλατοσ (dalatos) – добрі іранські відповідники не знайдені; чув. тулă „пшениця” + таса „чистий”.

Δαμασ (damas)- добрі іранські відповідники не знайдені; чув. тум „одяг”, тăм 1. „глина”, 2. „мороз”.

Δανδαξαρθοσ (dandaksarthos), Березань – перша частина слова, очевидно, відповідає ір. dandon „зуб”, друга частина цього слова – корінь ξαρθ неодноразово засвідчений в епіграфіці Північного Надчорномор’я. Абаєв пояснює це слово як „влада”, „сила”, „перемога”,”відвага” і т.п. (ав. xšaθra – від xšay „блистіти”). Однак цьому кореню добре фонетично відповідають близькі за значенням курдське şert "умова, угода" і чув. шăрт "присяга". При цьому цікаво, що присягання на зуб: слова "зуб даю" і характерний жест ще й досі побутують в кримінальному і навіть дитячому середовищі. Однак справа ускладнюється тим, що курдське слово, очевидно, запозичене з арабської напряму або через турецьке посередництво, оскільки в арабській мові є слово šart „умова, угода”. Подібні слова того самого значення є в інших тюркських мовах і всі вони, безумовно, запозичені з арабскої. Однак чуваське слово має дещо інше значення і тому неясно як і коли воно потрапило в чуваську мову, хоча його зв’язок з арабським також можливий, якщо воно було запозичене у трипільців, семітське походження яких розглядається в іншому місці. Пор. також Διδυμοξαρθοσ.

Δαον (daov) – чув. тăван „родич”. .

Δαππασισ (dappasis) – добрі іранські відповідники не знайдені; чув. туп „знаходити” + пусă „криниця”.

Δεινοστρατο (deinostrato) – без сумніву слово латинське (deus „бог”, dei „боги”, noster „наш”).

Δηλοπτιχον (daloptikhon) – добрі іранські відповідники не знайдені; чув. тăлăп „осанка” + тиха „лоша”.

Διαγορασ (diagoras) – курд. dia „благословіння” + gor „могила”.

Διδυμοξαρθοσ (didumoksarthos), Танаїда – мішане походження імені від ос. xsar „сила” та гр. διδυμοσ , як припускає Абаев з посиланням на Фасмера, малоімовірно. Ліпше підходять чув. tytăm „правління, управління” і šărt „присяга”. Див. також Δανδαξαρθον.

Διζα (didza) – курд. diz „злодій”.

Διζααζελμισ (didza-dzelmis) – курд. diz „злодій” + zelam „людина”.

Διζαρον (didzarov) – курд. diz „злодій” + rûvi „лисиця”;

Δινδον (dindon) – ір. din (курд. dîn) „віра”; чув. тěн „віра” + тав „вдячність”.

Δουπτουνον (douptounon) – добрі іранські відповідники не знайдені; чув. тупа „клятва” + тун „відмовлятися” („клятвопорушник”);

Δοκιων (dokio:n) – добрі іранські відповідники не знайдені; чув. тăк „лити” + юн „кров” („вбивця”), чув. тука „чаклувати” та ăн „свідомість”.

Δομηω (dome:o:) – курд. dûmayî „залишок”; фрак. Δομηαν .

Δοριζον (doridzon) – закінчення -ζον присутнє ще в кількох іменах ономастикона. Для власного імені непогано підходять чув. çын „людина”, а для першої частини слова можна прийняти чув. турă „бог”?

Δοσυμοξαρτοσ (dosumoksartos) – Очевидно, тут присутній поширений корінь -ξαρθ,θ але до першої частини імені нічего підходящого за сенсом в іранських мовах не знайдено; чув. тус „друг”и шăрт „присяга” („побратим”?).

Δουλασ (doulas) – курд. dol „долина”, чув. тулă „пшениця”.

Δροβολουσ (drobolous) – добрі іранські відповідники не знайдені; можливо, слово фракійське. Порр. Δρειβαλισ, Dribalus.

Δυνατων (dunato:n) – добрі іранські відповідники не знайдені; чув. тăна „телиця” + тăн „розум” („телячий розум”)

Δυρπαναισ (durbanais) – чув. тăрпа „труба” (якщо не запозичене з російської труба) + най „сопілка”.

Δωτουσ (do:tous) – добрі іранські відповідники не знайдені; чув. тута „губа”, тутă „ситий”, тăтăш „частий”.

Εισγουδιον (eisgoudion), Пантикапей – Абаєв непереконливо пояснює ім’я як „той, хто має думку”. Курд. e’yş „радість, веселощі” + qude „гордий”; чув. йěс „мідь” + кут „зад”, д.-анг. īs „лід”, gōd „добро, добрий, користь”.

Εργινο (ergino) – курд. erk „діло” + îna „віра”; чув. ер „зв’язувати” + кÿме „віз”.

Ζαζουσ (dzadzous) – курд. zaza(n) – курдське плем’я. Див. також Δοριζου.

Ζαλζον (dzaldzon) – чув. çул „дорога”, çын „людина” („подорожній”).

Ζειλασ (dzeilas) – курд. zeyle (zehle) „набридливість”.

Ζιννα (zinna) – курд. zîn „сідло” + nav „пояс, крижі”; чув. çěн „перемагати”.

Ζουλεμησ (dzoulemes) – добрі іранські відповідники не знайдені; чув. çÿлевěç „рись”. Майже повне фонетичне співпадіння при характерному значенні слова.

Ζουρη (dzoure:), Ζουρησ , Тирас – ір. zor/zur „сила”, але в осетинській такого слова нема. Чув. çырă „світлокоричневий”, çÿрев „похід”.

Ζουροζισ (dzourodzis) – чув. çăраççи „ключ, замок”.

Ζωπυρα (dzo:pura), Ζωπυριων (dzo:purion)– можливі різні варіанти перекладу: курд. zopir „великий”, чув. çупăрла „обіймати”, гр. ζοφυριοσ „західний”.

Ζωρθτινησ (dzo:rthtine:s) – чув. çăрттан „щука”. Дуже добра відповідність, зберігся навіть подвійний грецький звук θτ;

Ζωρσανοσ (dzo:rsanos) – sр. zor/zur „сила”; чув. çур 1. „весна”, 2. „половина”. 3. „рвати”, сǎн „обличчя, зовнішність”, сǎнǎ „спис”, сун „бажати, хотіти”.

Išpakai (скіфський цар або воєначальник в асирійских джерелах) – це імя є серйозним аргументом на користь іранського походження скіфів, але насправді це був цар кіммерійців: курд. iş "робота", pak "чистий", pakî "чистота". Його наступник Партатуа теж був кіммерійцем (див.)

Καρδιουσ (kardious) – можливі різні варіанти перекладу: курд. kerdî „борозда”, чув. кăрт „мало”, хурт „хробак”, гр. καρδια „серце”.

Καρζεισ (kardzeis), Ольвія – ос. karz „різкий, суворий”, афг. karz „бог, позичка”, чув. хурçă „сталь”.

Καρζοαζοσ (kardzoadzos) – ос. karz „різкий, суворий”, афг. karz „борг, позичка” avaz “голос”, чув. хурçă „сталь” + уçă „ключ”.

Καρσα (karsa), αΚαρσασ, Горгіпия – курд. kerş „тріска”; чув. хырçă „хребет”.

Κυδραιοσ (kudraios), скифський цар, чоловік Зарінаї (Zarinaia), А. Вестерманн (Justi Ferdinand. 1895, 166) – чув. кǎтра „кучерявий”.

Κατιαροιι (katiaroi), скіфський рід, нащадки Арпоксая – чув. хǎта „сват”, ар „чоловік”.

Λαζενοσ (landzenos) – чув. лаччан „сокіл”.

Λυνγιον (lungion) – добрі іранські відповідники не знайдені; до чув. лăнк(а) „повний, наповнений” добре підходить чув. юн „кров” або йÿн „сила”.

Μα (ma) – курд. max „джерело”; чув май „сторона” или мăй „шея”.

Μαδακον (madakon), Танаида – дуже сумнівне походження від ос. mud „мед”, як пропонує Абаєв, коли є чув. мăтăк „короткий”.

Μαδιυσ (madius), скіфський вождь, син Прототія, утримував контроль над Мидією до 625 р. до. н. е. – крім туркм., гаг. badaš "друг" нічого підхожого не найдено в жодній з мов.

Μαζισ, Μαζασ (madzis, madzas), Μαζαια (жіноче им’я, Лукіан) – від ав. maz- (в осетинській відповідності нема) „великий”? Курд. maze „вісь”, mazо „тріска”; лит. mažas, лтш. mazs „маленький”. Судячи за варіаціями имен, в їх основі лежить балтійское слово.

Μαησ (mae:s) – можливо, як Ma.

Μαιακονν(maiakon) – добрі іранські відповідники не знайдені; чув. мăйăх „вуса”.

Μαιτωνιον (maito:nion) – сп. ір. maidan „місце, стоянка, майдан”.

Μανισ (manis) – добрі іранські відповідники не знайдені; чув. мăнаç „гордий” або мăнă „великий”.

Μησακον (me:sakon) – курд. maşaq „коханий” або masike „сила”.

Μοκαπορεοσ (mokaporeos) – добрі іранські відповідники не знайдені; , чув. мăка „тупий” + пура „рубати”.

Μοκκον (mokkon) – чув. мăкăнь „мак”.

Mu;οστιον (mostion) – сп. ір. mast „п’яний” або „гіркий”, д.-анг. māst “найбільший”.

Μουκουαγοσ (moukouagos) – добрі іранські відповідники не знайдені; чув. мăка „тупий” + ака „старовинний плуг”.

Μουκουνακυρον (moukouvakuron) – добрі іранські відповідники не знайдені; чув. мăка „тупий” + вăкăр „бик”.

Μουρδαγοσ (mourdagos) – добрі іранські відповідники не знайдені; чув. мăртăк „крихкий”.

Οκταμασαδησ, (oktamasade:s), скифський цар, син Аріапейта (см. Αριαπειθεσ) і гречанки з Істрії, брат Скила (см. Σκυλησ ) – гр. ὀκτώ "вісім, атт. μείς, дор. μής "місяць".

Ολγασυσ (olgasus) – курд. olk 1. „провинція” 2. „полк, війско”; чув. алка „кульчик, серга”.

Ολκαβασ (olkabas), скіф, згідно з Аппіаном кінець 2-го ст. н.е.) – "повелитель риб" (ос. wäl "той, що зверху", käf "риба"). Ліпше д.-анг oll "лайка", cāf "бадьорий, сміливий" (подібні германські слова також "лайка, лаятися").

Ουαρα (ouara) – афг. avāra, тал. awərə, курд. êperо та ін. „волоцюга”.

Ουαραζακον (ouaradzakon), Ουαραζακοσ , Танаїда – очевидно, і в цьому імені приховане значення „волоцюга” (афг. avāra, тал. awərə, курд. êperо та ін. Див. Ουαρα ). До другої частини імени підходить спільноіранське čak „бити”.

Ουαργα-δακοσ (ouarga-dakos) – пояснення Абаєва „вовкоїд” (ос. wärg „вовк”, ав. ad- „їсти”) виглядає дивно, можна розглядати курд. warge „місце, стоянка” и deq „гладкий, рівний”.

Ουαρζβαλοσ (ouardzbalos) – іранські відповідники далекі фонетично, чув. вăрç „воювати” + пулаш „допомагати”.

Ουαρζβαλακοσ (ouardzbalakos), Ольвія – Абаєв вважає, що слово походить від ав. varāza „вепр”, але при цьому виникають певні фонетичні труднощі. Чув. вăрç „воювати” + пылак „солодощі, насолода”. Див. також Παλακοσ.

Ουαστοβαλοσ (ouastobalos) – добре підходить тал. ovašto „висіти” та bol „рука, крило”.

Ορσιομιχοσ (orsiomixos) – осет. ūrs „білий” та mīğ „хмара”, хоча таке пояснення має певні фонетичні проблеми.

Παιρισαδησ (pairisade:s) – добрі іранські відповідники не знайдені; чув. пайăр „власний” + сут „продавати”.

Παλακοσ (palakos), скіфський цар в Криму, син Скілура, 1 ст. до РХ. – добрі іранські відповідники не знайдені; чув. пулă „риба”; (сп. тюрк. balyk „риба”), можливо, також чув. пулăх „плодючість”. Див. також Ουαρζβαλακοσ.

Πανηιοσ (pane:ios) – курд. pene „таємниця, секрет”, афг. pāna „клин”; чув пан „яблуня”.

Πανιασ (panias) – як попереднє.

Παραλαται (паралати або парадати, одне зі скіфських племен за Геродотом) – прийняті пояснення „споконвіку призначені” або „поставлені на чолі” (ав. paraδāta „встановлений”, „споконвіку призначений”) цілком прийняині, хоча пояснення на підставі мови Авести завжди викликають сумніви, бо невідомо, якому етносу вона належала. Є підстави перекладати назву племені як "дереворуби". До чув. пура "рубати" добре підходять нім. Latte, д.анг. lætt "рейка, дошка", балудж. lat't' "дерево (як материал), палиця". Подібне слово могло бути в чувашські, де є слово латă "пристрій для гнуття дуг". Угорський вчений Дюла Немет зазначав, що у волзьких булгар теслярське і столярне ремесла знаходились на високому рівні (Дюла Немет, 1985).

Παρτατυα вождь скіфів, який воював проти асирійців , близько 673 до РХ – им’я досить добре розшифровуеться за допомогою чуваської мови: пуртă „сокира”, туя „палиця”, але насправді він був кіммерійцем, які говорили курдською мовою: pertaw "промінь, сяйво", "полум'я", tua/dua "молитва", "благословіння".

Πασαρον (pasaron) – добрі іранські відповідники не знайдені; чув. пăсара „тхір”.

Πατασιον (patasion) – чув. путаш „поплавок”, лтш. pāts „світлогнідий”.

Πατειν (patein), Πατεισ – ав. paiti «пан», ір. pata/pada „нога”, чув. пăта „цвях”, „кіл”, афг. pāta “той, що лищився”, лит. pati «дружина, жінка», лтш. patiess «істиний, справжній».

Πατειροσ (pateiros) – ір. pata/pada „нога”, курд. êrîş „слід”.

Πατιασ (patias) – див. Πατειν.

Πιστον (piston) – сп. ір. piston „груди”.

Πυρρε (purre) – ір. pur „повний”.

Ρησκουπορισ (re:skouporis) – сп. ір. rişk „воша”, „гнида” + курд. por „волосся”.

Ροιμηταλκασ (roume:talkas) – курд. rûmet „щока” + elk „ненажера”.

Σαβαδα (sabada) – перс. sabad, афг. savada, ягн., язг. sabat, курд. sepet „кошик”; ліпше підходить чув. сăпат „обличчя”.

Σαβωδακοσ (sabo:dakos) – чув. сăпат „обличчя” із суфіксом –ак („пикатий”);

Σαββιον (sabbion) – добрі іранські відповідники не знайдені; чув сăпă „панська дочка, дівчина” + пуян „багач”.

Σαδαλον (sadalon) – добрі іранські і тюркські відповідності не знайдені. Можливо, слово фракійське.

Σαλα (sala) – сп. ір. sal/sol „рік”, чув. сулу „напуст, наслання”.

Σαμβατιων (sambatio:n) – добрі іранські відповідники не знайдені; можливо, гр. *σαμβατιων (за Фасмером).

Σαμβιων (shambio:n) – добрі іранські відповідники не знайдені; чув. шăмпай „дурень” + юн „кров”.

Σαρατου (saratou) – осет. särd „літо”; чув. сăрă „сірий” або сарă „жовтий” + ту „гора” або тав „вдячність”.

Σασαν (sasan) – добрі іранські відповідники не знайдені; чув. сусăн „слабнути”.

Σατρααβατησ (satra-bate:s) – долучити до розшифровки імені можна афг. sutra „чистий” та bata „гусь”. Цікавоо, що деякі вчені розшифровують назву хазар як “люди-гуси” (тюр. qaz „гусак” er „чоловік”), етнонім казах і слово козак як „білий гусак” (тюр. qaz „гусак” та aq „білий”). Як ми побачимо в подальшому, ще в деяких етнонімах є слово „гуси” (див. Ραθαγωσοσσ). Очевидно, це не випадково, тому що, для прикладу, в кельтській міфології гусь є символом войовничості і нерідко супроводжує бога війни (Botheroyd Sylvia und Paul F. 1999. Lexikon der keltischen Mythologie. München.)

Σεαυαγον, Σεαυαγοσ (Пантикапей) – курд. seav „видра”, se „собака” и waq „чуття” (разом – “собачий нюх”). д.-анг. siowan „шити”

Σειταλκυσ (seitalkus) – добрі іранські відповідники не знайдені; чув. сăй „частування, гостина” + талак „доба”; фрак. ім’я Sitalces.

Σερεισ (series) – добрі іранські відповідники не знайдені; чув. сěре 1. „дуже”, 2. „марно”.

Σευθου (seuthou) – курд. sewt „звук” або sewda „розум”, д.-анг. seađ „яма, джерело”.

Σιρακοι (sirakoi) – добрі іранські відповідники не знайдені; чув. сěрěх „змарнілий”.

Σιρανον (siranon) – добрі іранські відповідники не знайдені; чув. сěрен „старовинне народне весняне свято”.

Σιραχου (sirakhou) – як Σιρακοι.

Σισα (sisa) – добрі іранські відповідники не знайдені; чув. сис „відчувати”.

Σισουλι (sisuli)- добрі іранські відповідники не знайдені; чув. сисÿ „чуття”.

Σκαρτανοσ (skartanos) – осет. skäryn „гнати”; чув. çăрттан „щука”. Див. також Ζωρθτινησ.

Σκιλουροσ (sciluros), скіфський цар в Криму, 2 ст. до РХ – ім’я може розшифровувати різними способами (курд. şilor „слива”).

Σκοζοσ (skodzos) – добрі іранські відповідники не знайдені; , чув. шыç „набрякати”, шыçǎ „пухлина”.

Σκυλησ син Ариапейта (див. Αριαπειθεσ) і гречанки з Істрії вбитий братом Октамасадом (див. Οκταμασαδησ), (Геродот, IV, 78) – гр. σκυ̃λα "воєнна здобич", ім'я дала мати-гречанка.

Σμορδοσ (smordos) – добрих відповідників, крім лит. smardas „сморід”, не знайдено.

Σπαργαπειθησ (spargapeithes), (було два Спраґапейта, один з них був царем агатирсів, другий царем скіфів) – ім’я переклажається як «висікаючий іскру» від д.-анг. spearca «іскра» і реставрованого *pathan «бити». В давньоанглійській було слово pađ «стежка». Відомо, що до слів шлях, дорога нерідко додається епітет «битий», крім того, зафіксироване д.-анг. pýtan “висікати, вирізати, штовхати”. Додатково також можна згадати, щоо Геродот перекладає ойор-пата як «чоловіковбивці». Очевидно, тюркське слово pata- «бити» було запозичене в давньоанглійську. Не повинно бентежити те, що імена царів агатірсів і скіфів мають германське походження. Факт переходу царських імен від одного народу до іншого відомий (Артамонов М.І., 1974, 131).

Σπαρτοκοσ (spartokos), имена кількох боспорських царів – др.-англ. sparian „берегти, оберігати”, tācen "знак", teag 1. "стрічка, 2. "громадська земля".

Στυρακοσ (sturakos) – курд. stûr, осет. styr, sutur та ін. ір. „великий, сильний, грубий”.

Στυρανοσ (sturanos) – як попереднє.

Ταρσουσ (tarsous)- добрі іранські відповідники не знайдені; чув. тăрша „обух”, тырса „ковила”.

Ταξακισ (taksakis), скіфський полководець – ос. täx-sag "швидкий олень", чув. ту "гора" і хысак "скеля". д.-анг. dox „жовтий”, āc „дуб”.

Τοκων (toko:n) – добрі іранські відповідники не знайдені; чув. такăн „спіткнутися”.

Τρασπιεσ (traspies), скіфський рід, нащадки Арпоксая – відповідники не знайдені.

Χαλαισ (xalais) – добрі іранські відповідники не знайдені; чув. хулă „лозина” або халай „поганий”.

Chorsari (скіфська назва персів за Плінієм) – без сумніву це тюркське слово xarsar/xarsyz, яке значить „розбійник, злодій”. В чуваській воно має форму харсăр і значить „сміливий, хоробрий”, а також „забіяка”. Детальніше в розділі про субстратні явища.

Наведений реєстр скіфського ономастикону знаходиться у стадії постійного оновлення та перевірки. Багато етимологій переглядаються відповідно до нових даних, сумнівні імена перевіряються на відповідність мов, які не залучалися раніше раніше.