Передмова до першого випуску альманаху "Євшан-зілля".

ШАНОВНИЙ ЧИТАЧУ!

Пропонуємо на Твій вимогливий, але, сподіваємось, справедливий суд перший машинописний випуск альманаху "Євшан-зілля". Предметне пояснення назви Ти знайдеш в першому розділі книжки. Ми ж лише прииагідно відзначимо, що цей старовинний в народі і традиційний в літературі символ розуміється як таємнича і чудодійна сила, що повертає втрачену пам'ять і почуття власної гідності людині, яка у гонитві за матеріальними здобутками відірвалась від свого кореня і опинилась на духовній самоті в розбурханому житейському морі. Факти нашої історії, трагічні і героїчні, оптимістичні, принизливі і шляхетні, призабуті нами; знищені або залишаються в безвісті пінні пам'ятки культури і мистецтва, літературні твори і наукові праці. Втрачаючи свою спадщину, ми втрачаємо віру в самих себе, в свої сили, можливості і перспективи. Маючи за високоякісний стандарт тільки ті матеріальні та духовні цінності, що створені поза межами рідного краю, ми відчуваємо власну духовну неповноцінність та культурну недосконалість, нам чужим стає відчуття власної гідності.

Відчуття власної гідності… Чи це не найцінніше з національних багатств? Чи не в ньому тепер є наша найбільша потреба? Чи не його нам тепер найпильніше не вистачає? – Хто зна… Але людина з почуттям власної гідності не соромиться рідної мови, не забуває своєї історії, не запобігає перед чужою культурою, цінує і любить свій народ, його надбання, його традиції, його світосприйняття. Людина з почуттям власної гідності не тільки вимагає поваги до себе, але і поважає інших, вона не принижується брехнею ні собі, ні людям, соціально дисциплінована, організована і толерантна, понад усе поважає чесну і сумлінну працю, не вдається до сумнівних махінацій, спекуляцій і ошуканства.

За десятиліття застою ми надто багато втратили цінних пам'яток історії, культури і мистецтва, але одночасно ми втратили власну духовну красу, наснагу і віру в майбутнє. Чи не повернуться наші духовні втрати в новій якості разом з віднайденими матеріальними шедеврами в полотнах, бронзі, сторінках книжок і нотних знаках? Певно, що так, принаймні цього треба сподіватись. Отже – до пошуку! Віднайти стежку минулого, що веде у майбутнє, очистити її від чагарників забуття, зробити її доступною для всього загалу – мета цього видання.

Сучасні офіційні радянські видання вже роблять деякі спроби повернути народові імена людей, які своїм життям і діяльністю спричинилися до прогресу рідного краю, загострюють увагу на збереженні пам’яток історїї та культури, вихованню не парадно-казенного, а свідомого патріотизму. Одначе мусимо сказати, що глобальні переміни в нашому суспільстві ще не зачепили сповна всіх радянських видавництв на Україні. Попри те, що дамоклів меч несправедливих обвинувачень, який висів на головами редакторів, авторів і навіть читачів, уже набрав форму знаку питання, сформовані під його загрозою скептицизм, обережність і байдужість усе ще обтяжують узвичаєний лінивий спосіб думання людей, які б мали зайняти активну життєву позицію. Час для цього настав.

Наш альманах публикуватиме маловідомі художні твори, а також твори авторів, яких ігнорують офіційні видавництва не з причин художнього рівня їхньої творчості, їхнього відповідального за долю народу пафосу, а з будь-яких позалітературних причин. Ми ставимо також питання про видання творів видатних діячів нашої науки і культури, несправедливо замовчуваних або навіть викреслених з реєстру нашої національної еліти. Будемо відгукуватись на ювілейні дати, незаслужено обійдені офіційною пресою, а також про писати про відзначення їх на громадських засадах ентузіастами пожвавлення національного культурного життя. Будемо публікувати матеріали і документи про руйнацію цінних пам'яток або їх занедбання, яке все ще трапляється з лихої сваволі людей, далеких від розуміння перебудови, або й гірше – готових під будь-яким приводом зупинити оновлення нашого суспільства, демократизацію і гласність.

«Євшпн-зілля» – літературно-мистецький, науковий альманах. На його сторінках можна буде знайти не тільки літературні твори, а й наукові розвдки, архівні матеріали, документи, критично-бібліографічні огляди. Редакція застрерігає, що на випадок передруку з нього іншими періодичними виданнями посилання на першоджерело є обов’язкове.

Наше видання працює поза межами офіційних установ і організацій, але за основу своєї діяльності бере Статут радянського Фонду культури, який закликає до добровільної участі окремих осіб у збереженні пам’яток нашої культури. Маючи намір порушувати і пропонувати увазі читачів, можливо, гострі питання, ми будемо виходити із засад, що повага до закону не заперечує пошуків можливостей для його вдосконалення. Сподіваємося, що нашу діяльність прихильно сприймуть офіційні представники радянського Фонду культури, а також особи, відповідальні за збереження і розвиток пам’яток української матеріальної і духовної культури в органах радянської влади.

У випадку видання альманаху «Євшан-зілля» масовим тиражем у державному видавництві авторський колектив має намір передавати всю суму гонорарів до Фонду культури (за винятком коштів, витрачених на підготовку машинописного оригіналу).

«Євшан-зілля» закликає до співпраці всіх тих, хто бажав би об’єднати своє творче індивідуальне «я» у більш вагомому «МИ» спільників-однодумців під гаслом культурного і національного взаєморозуміння. Свої твори, а також пропозиції щодо поліпшення літературного та редакторського рівня альманаху просимо надсилати на домашню адресу будь-кого з членів редакційної колегії.

Редакційна колегія.

Листопад 1987 р.