Булгарська топонімія в Україні
(повний список)
Список дуже великий, але він постійно доповнюється і корегується. Внесення змін вимагає додаткової роботи, на яку бракує часу. Основна робота ведеться на GoogleMyMap, тому у сумнівних випадках треба звертатися до мапи (див. нижче).
Авдакове, ст. на перегоні Родакове-Яма, Луганська обл. – чув. алтăк «вибоїна або горбик на дорозі»
Айдар, р. лп Сів. Донця – чув. айтар «зменшувати, відбавляти»
Акрешори, с., Косівський р-н, Івано-Франківська обл. – чув. укăр «дубильна речовина” шуры «болото»
Алмазна, м. Луганська обл. – чув. улмуççи «яблуня», «яблуневий».
Алмазний, мкр-н м. Ровеньки, Луганська обл. – чув. улмуççи «яблуня», «яблуневий».
Бакшарівка, с., Лозівський р-н, Харківська обл. – чув. пак «швидко, миттєво», păк «заснути», «вмерти»; шар «біда, нещастя, лихо»
Басань, с., Пологівський р-н, Запорізька обл. – чув. пусă 1.»хлібне поле», 2. «криниця»; ăн «вдаватися, виходити, ладиться».
Бахмач, м. Чернігівська обл. – чув. пухмач «скарбничка»
Бахмут, м. в Донецькій обл. – чув. пахмат – 1. «сміливий, відчайдушний», 2. «розум, здоровий глузд»
Бахмутівка, с., Луганська обл. – чув. пахмат – 1. «сміливий, відчайдушний», 2. «розум, здоровий глузд»
Башарівка, с., Радивилівський р-н, Рівненьська обл. – чув. пăчăр «рябчик»
Бегма, с., Синельниківський р-н, Дніпропетровська обл. – чув. пĕк «нахиляти», мăй «шия».
Берхівка, с., Артемівська міська громада, Донецька обл. – чув. пĕрхĕм «бризки» пĕрĕх «бризкати», «бити струменем».
Билбасівка, селище, Слов’янський р-н, Донецька обл. – чув. пыл «мед», пăс «пара, паровий»
Білокуракіне, м. Луганська обл. – чув. курăк «трава»
Бірзула, колишня назва м. Подільськ, Одеська обл. – чув. пыр «йти, їхати», çул «путь, дорога»
Бішкінь, с., Лебединський р-н, Сумська обл. – чув. пĕшkĕн «нагинатися, нахилятися, схилятися».
Болехів, м. Івано-Франківська обл. – чув. пулăх ”родючість”.
Болохів, с., Калуський р-н. Івано-Франківська обл. – чув. пулăх ”родючість”.
Боржава, р. лп Тиси – чув. пăр шывĕ „крижана вода” ( – чув. пăр „лід”)
Боржава, с., Берегівський р-н, Закарпатська обл. – чув. пăр шывĕ „крижана вода” ( – чув. пăр „лід”)
Борщівська Турка, с., Снятинський р-н, Івано-Франківська обл. – д.-булг. *turku «місце торгу»
Бохоники, с., Вінницький р-н – чув. пăхăн «підкорятися, коритися»
Боярка, м. Київська обл. – чув. пайăр «власний»
Боярка, місцевість в м. Рівне – чув. пайăр «власний»
Боярка, річки, притоки Гнилого Тікичу, Гуйви, Олешні, Чумгака. – чув. пайăр «власний»
Боярка, с., Ананьївський р-н, Одеська обл. – чув. пайăр «власний»
Боярка, с., Лисянський р-н, Черкаська обл. – чув. пайăр «власний»
Бразолове, с., Юр’ївський р-н, Дніпропетровська обл. – чув. пĕр «цілий, повний», «çăл «криниця»
Бразоль, ст. Лутугинський вузол, Луганська обл. – чув. пĕр «цілий, повний», «çăл «криниця»
Брескул, вершина в Чорногорі, Карпати – чув. пăрас «крижаний», кўлě «озеро»
Будзин, с., Тлумацький р-н, Івано-Франківська обл. – чув. пуç «голова», «початок», «кінець», «край», «сторона» etc
Бузівка, с., Жашківський р-н, Черкаська обл. – чув. пуç «голова», ав «гнути, згинати».
Бузівка, с., Магдалинівський р-н, Дніпропетровська обл. – чув. пуç «голова», ав «гнути, згинати».
Булахи, с., Козельщинський р-н, Полтавська обл. – чув. пулăх «родючість»
Булахі,с . Булахі р-н, Вітебська обл. – чув. пулăх «родючість»
Булахівка, с., Коростенський р-н, Житомирська обл. – чув. пулăх «родючість»
Булахівка, с., Павлоградський р-н, Дніпропетровська обл. – чув. пулăх «родючість»
Буцівське, с., Великоолександрівський р-н, Херсонська обл. – чув. пуç «голова», «початок», «кінець», «край», «сторона»
Велика Виска, с., Маловисківський р-н, Кіровоградська обл – чув. вис «мошка, мошкара»
Велике Артакове, с., Березнегуватський р-н, Миколаївська обл. – чув. артак «радість, достаток, задоволення»
Верин, с., Миколаївський р-н, Львівська обл. – чув. вěрене «клен»
Верини, с., Жовківський р-н, Львівська обл. – чув. вěрене «клен»
Виска, село в межах Белебелковського поселення, Поддорський р-н, Новгородська обл. – чув. вис «мошка, мошкара»
Висунь, р., пп Інгульця, пп Дніпра – чув. вис «мошка, мошкара»
Висунь, селище, Казанківський р-н, Миколаївська обл. – чув. вис «мошка, мошкара»
Вись (Велика Вись), р., лп Синюхи, лп Південного Бугу – чув. вис «мошка, мошкара»
Вороніж, селище, Шосткинський р-н, Сумська обл. – чув. вар «яр, балка», анăш «ширина».
Вороняки, низькогірне пасмо на північному-заході Подільскої височини, – чув. вырăн «місце, місцевість», йака «гладкий».
Вороняки, с., Золочівський р-н, Львівська обл. – чув. вырăн «місце, місцевість», йака «гладкий».
Вороньки, с., Бобровицький р-н, Чернігівська обл. – чув. вар «яр, балка», ункă «кільце, коло, оточення».
Вороньки, с., Чернухинський р-н, Полтавська обл. – чув. вар «яр, балка», ункă «кільце, коло, оточення».
Вороньків, с., Вишгородський р-н, Київська обл. – чув. вар «яр, балка», ункă «кільце, коло, оточення».
Вороньків, с., Бориспільський р-н, Київська обл. – чув. вар «яр, балка», ункă «кільце, коло, оточення».
Ворохта, селище Яремчанської міськради, Івано-Франківська обл. – чув. варак „яр”, ту „гора”.
Вронєнка, с., в межах Яремчого, Івано-Франківська обл. – чув. вырăн «місце, місцевість», йака «гладкий».
Гавареччина, с., Золочівський р-н, Львівська обл. – чув. кăвар «жар, розпечене вугілля», ěççині «працівник»
Гарасівка, с., Вільнянський р-н, Запорізька обл.. – чув. карас «стільники», кăрăс «бідний, убогий»
Гельмязів, с., Золотоніський р-н, Черкаська обл. – чув. кěлмěç “жербрак”
Говерла, гора – чув. кăвар – “розпечене вугілля”, -ла – словотворчий афікс прикметників („палаюча жаром”)
Гожули, с., Полтавський р-н – чув. кăшăл «обруч, колесо»
Данцир, гора, Чорногора, Карпати – чув. тун „відколюватися” і çыр „яр”
Дашава, селище, Старосамбірський р-н, Львівська обл. – чув ту “гора”, шывĕ “вода, річка”
Деркул, р, пп С. Дінця – чув. тĕр «збирати, згрібати», кӳлĕ «озеро»
Дземброня, гора, Чорногора, Карпати – чув. çĕнĕ «новий», пăрăну «поворот»
Дземброня, р., лп Чорного Черемошу – чув. çĕнĕ «новий», пăрăну «поворот»
Дземброня, с., Верховинський р-н, Івано-Франківська обл. – чув. çĕнĕ «новий», пăрăну «поворот»
Доманово, с., Ратнівський р-н, Волинська обл. – 1. чув. тăман «хурделиця, завірюха», 2. туман «незроблений, нестворений»
Жашків, м., Черкаська обл. – чув. шашкă «норка».
Жеванівка, с., Новоархангельський р-н, Кіровоградська обл. – чув. шĕвĕн “бородавка, мозоль»
Жемелинці, с., Білогірський р-н, Хмельницька обл. – чув. çĕmel «копиця снопів», ен «сторона, місцевість»
Жукотин, с., Коломийський р-н, Івано-Франківська обл. – чув. çăка “липа”, ж.-булг. *tūn «огорожа, селище».
Жукотин, с., Турківський р-н Львівська обл. – чув. çăка “липа”, ж.-булг. *tūn «огорожа, селище».
Журжинці, с, Лисянський р-н, Черкаська обл. – чув.шăршă “запах”.
Завидо-Кудашеве, с., Добропільський р-н, Донецька обл. – чув. кут “сідниці”, аш “м’ясо”
Зелеківка, с., Біловодський р-н, Луганська обл. – чув. çĕле «шити», кивĕ «старий, ветхий».
Зозів, Зозівка, села, Липовецький р-н, Вінницька обл. – чув. çӳçе «верба, верболози»
Зозів, с., Рівненський р-н – чув. çӳçе «верба, верболози»
Іверське, с., Олександрівський р-н, Донецька обл. – чув. евĕр «образ, вигляд, форма»
Іверське, с., Солонянський р-н, Дніпропетровська обл. – чув. евĕр «образ, вигляд, форма»
Івча, с., Літинський р-н, Вінницька обл. – чув. евчĕ «сват»
Ізюм, м. Харківська обл. – чув 1. ĕç «робота», ум «ділянка». «2. uçăm «площа, територія»
Ірдинь, р. лп Тясмину, пп Дніпра, с.,. Черкаський р-н – чув. иртěн “відділятися»
Іршава, м. Закарпатська обл. – чув. šыв “вода, річка”, ир «ранок».
Ішків, с., Козівський р-н, Тернопільська обл. – чув. ĕшке «м’яти».
Кагарлик, м. Київська обл. – др.-тюрк. qağar «сніг» (гаг. каар), – лик – афікс.
Кагарлик, с., Біляївський р-н, Одеська обл. – др.-тюрк. qağar «сніг» (гаг. каар), – лик – афікс.
Кагарлик, с., Новоархангельський р-н, Кіровоградська обл. – др.-тюрк. qağar «сніг» (гаг. каар), – лик – афікс.
Кагуїв, с., Миколаївський р-н, Львівська обл. – чув. кăк «пень, корінь», уй «поле»
Кадиївка, с., Ярмолинецький р-н, Хмельницька обл. – чув. кат «гребля», ейĕл «розливатися»
Кадиївці, с., Кам’янець-Подільський р-н, Хмельницька обл.. – чув. кат «гребля», ейĕл «розливатися»
Кадіївка, колишня назва міста Стаханов, Луганська обл. – чув. кат «гребля», ейĕл «розливатися»
Калантаїв, с., Світловодський р-н, Кіровоградська обл. – чув. хулăн «грубий, густий», – тай – словотрочий афікс
Калантаївка, с., Роздільнянський р-н, Одеська обл. – чув. хулăн «грубий, густий», – тай – словотрочий афікс
Калантирівка, місцевість в мю Запоріжжя. – чув. хулăн «густий», тирă «збіжжя, хліби»
Калатура, урочище в Чорногорі, Карпати – чув. хăлă “жовтий”, тăрă “вершина, верхівка, гребінь»
Калуш, м. Івано-Франківська обл. – чув. хулаш «городище” від хула «місто».
Камінь Каширський. Волинська обл. – чув. кăш «соболь», йĕр «слід, стежка»
Камула, вершина в Гологорах – чув. камăр чул “кам’яна брила”
Кандаурівські Води – чув. кăн “поташ”, тăвар “сіль»
Кандаурове, с., Кіровоградський р-н – чув. кăн “поташ”, тăвар “сіль»
Кантелина, с., Іллінецький р-н, Вінницька обл. – чув. кăн «поташ», тĕл «місце, місцевість».
Каратура, гора біля села Нижній Березів, Карпати – чув. хура „чорний”, тăрă „вершина”
Карачун, гора біля Славянська, Донцька обл. – чув. хура «чорний», чун «душа, серце».
Карачун, оз. Пуща Водиця, Київ. – чув. хура «чорний», чун «душа, серце».
Карачун, с., Березнівський р-н, Рівненська обл. – чув. хура «чорний», чун «душа, серце».
Карачуни, колишнє село в межах Кривого Рогу, Дніпропетровська обл. – чув. хура «чорний», чун «душа, серце».
Карматура, хребет у Карпатах – чув. тăрă „вершина”
Карпати, гори – чув. кар «відгороджувати, загороджувати», пăт, пат «повністю, зовсім»
Карпати, м. Перевальський р-н, Луганська обл. – чув. кар «відгороджувати, загороджувати», пăт, пат «повністю, зовсім»
Касаєве, с., Васильківський район, Дніпропетровська область. – чув кăсăя «синиця»
Касинівка, с., П’ятихатський р-н, Дніпропетровська обл. – чув кашкăр «вовк».
Катражка, с., Синельниківський р-н, Дніпропетровська обл. – чув. катрашка- «нерівний, кочковатий, горбистий».
Кацмазів, с., Жмеринський р-н, Вінницька обл. – чув. куç “око”, маса “зовнішність, вигляд”
Каширівка, с., Казанківський район, Миколаївська обл. – чув. кăш «соболь», йĕр «слід, стежка»
Кашкарівка, с., Солонянський р-н, Дніпропетровськаобл. – чув кашкăр «вовк».
Кашкарне, с., Троїцький р-н, Луганська обл. – чув кашкăр «вовк».
Кевеле, р. лп Тиси – чув. хĕвеллĕ «сонячний”.
Кимир, с., Перемишлянський р-н, Львівська обл. – чув. хĕм “вогонь, жар”, ир «ранок», ыр «добро»
Кільчень, р. пп Самари, лп Дніпра, – чув. kil «дім, житло, двір», чĕн 1. «прив’язь», 2. «кликати, звати».
Кільчень, с., Магдалинівський р-н, Дніпропетровська обл., – чув. kil «дім, житло, двір», чĕн 1. «прив’язь», 2. «кликати, звати».
Кільчень, селище, Новомосковський р-н, Дніпропетровська обл., – чув. kil «дім, житло, двір», чĕн 1. «прив’язь», 2. «кликати, звати».
Кобилеччина, с., Золочівський р-н, Львівська обл. – чув. хăпала «обпалити», ěççынни «трудівник»
Ков’яги, селище, Валківський р-н, Харківська обл. – чув kăvak «синій».
Ков’ярі, Пустомитівський р-н, Львовская обл. – чув. кăвар «розпечений жар»
Кодак, с., Софіївський р-н, Дніпропетровська обл. – чув. катăк «шматок, уламок,»
Кодаки, с., Васильківський р-н, Київська обл. – чув. катăк «шматок, уламок,»
Кодема, с., Бахмутський р-н, Донецька обл. – чув. хăт»щастя, користь», ім «ліки».
Кодима, м. Одеська обл. – чув. хăт «щастя, користь», ім «ліки».
Кодима, р, пп Південного Бугу – чув. хăт «щастя, користь», ім «ліки».
Кокіне, ст. на перегоні Дебальцево-Должанська – чув. кăк «корінь, пень»
Коломак, р., лп Ворскли, лп Дніпра – чув. хулă «лоза», -мак – суфікс
Коломак, райцентр, Харківська обл. – чув. хулă «лоза», -мак – суфікс
Коломак, с. , Решетилівський р-н, Полтавська обл. – чув. хулă «лоза», -мак – суфікс
Коломак, с., Полтавський р-н – чув. хулă «лоза», -мак – суфікс
Колонтаїв, с., Світловодський р-н, Кіровоградська обл. – д.-тюрк. qulun і taj (обидва «лоша»). У – чуваській мові вони прийняли форми хăла «буланий», тайха «лоша».
Колочава, с., Міжгірський р-н, Закарпатсьаї обл. – чув. хăлат «шуліка», шывĕ «річка»
Конишовка, селище в Курській обл. – чув. кăнăш 1. «складний, заплутаний», 2. «сміття»
Корделівка, с., Калинівський р-н, Вінницька обл. – чув. кăрт «мало», ил «брати»
Коросно, с., Перемишлянський р-н, Львівська обл. – чув. кăрăс “бідно, убого”, карас «стільники»
Космач, с., Косівський р-н, Івано-Франківська обл. – чув. касмач “мотика, гак”.
Костромка, Великоолександрівський р-н, Херсонська обл. – чув. кăстăрма «дзиґа (вир?)».
Котузів, с., Теребовлянський р-н, Тернопільська обл. – чув. хутаç “торба. мішок”.
Коцудза, чотири села у ґміні Дзвола, Яновський повіт, Люблінське – в-во – чув. каçă «кладка, місто», çу «мити, прати”;
Кретівці, с., Збаразький р-н, Тернопільська обл. – чув. кěрет, “відкритий”, тěл “місце, місцевість”
Кудашеве, с., Чигиринський р-н, Черкаська обл. – чув. кут “сідниці” аш “м’ясо”
Кудашівка, с., Криворізький р-н, Дніпропетровська обл. – чув. кут “сідниці” аш “м’ясо”
Кудашівка, селище, Криничанський р-н, Дніпропетровська обл. – чув. кут “сідниці” аш “м’ясо”
Куземин, с., Охтирський р-н, Сумська область. – чув. куç «око», ім, емел «ліки»
Куземівка, Сватівський р-н, Луганська обл. – чув. куç «око», ім, емел «ліки»
Кукули, с, Піщанський р-н, Вінницька обл. – чув. кукăль „пиріг”
Кукуль, гора в Чорногорі, Карпати – чув. кукăль „пиріг”
Курахівка,м, Донецька обл. – чув. хура «чорний», хăва «верба»
Курдюмівка, с., Шосткінський р-н, Сумська обл. – чув. хурт 1. «хробак», 2. «бджола», юм «ворожба, чаклунство»
Курдюмівка, селище в межах міста Торецька, Донецька обл. – чув. хурт 1. «хробак», 2. «бджола», юм «ворожба, чаклунство»
Курулька, с, Барвінківський р-н, Харківська обл. – чув. кăрал «знаряддя, інструмент».
Куткір, с. Буський р-н, Львівська обл.
Куянівка, с., Білопільський р=н, Сумська обл. – чув. куян “заєць”
Латориця, р., лп Бодрогу, пп Тиси – чув. лутра «низький, невисокий»
Лумшори (свц . Lumšur) , с. Перечинський р-н, Закарпатська обл. – чув. лăм «волога, сирість, туман», шур “болото”
Маґура, щонайменше п'ять вершин в Карпатах,Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька обл. – чув. мăкăр "бугор, пагорб”.
Магура, чотири природоохоронні иериторії в Івано-Франківській і одна у Львівській областях – чув. мăкăр "бугор, пагорб”.
Мажари, с, Синельниківський р-н, Дніпропетровська обл. – чув. мушар «міцний».
Мажарка, с., Кегичівський р-н, Харківська обл. – чув. мушар «міцний».
Мала Виска, с., райцентр, Кіровоградська обл – чув. вис «мошка, мошкара»
Мала Вись, р., лп Великої Висі, лп Синюхи, лп Південного Бугу – чув. вис «мошка, мошкара»
Манчул, гора на межі Хустського і Тячівського р-нів – чув. мăн «великий», чул «камінь»
Маяк, селище в Донецьку – чув. мăяк «лобода», маяк "віха".
Маяк, селище, Томаківський р-н, Дніпропетровська обл. – чув. мăяк «лобода», маяк "віха".
Маяки, с., Біляївський р-н, Одеська обл. – чув. мăяк «лобода», маяк "віха".
Маяки, с., Дубенський р-н, Волинська обл. – чув. мăяк «лобода», маяк "віха".
Маяки, с., Луцький р-н, Рівненська обл. – чув. мăяк «лобода», маяк "віха".
Маяки, с., Окнянський р-н, Одеська обл. – чув. мăяк «лобода», маяк "віха".
Маяки, с., Слов’янський р-н, Донецька обл. – чув. мăяк «лобода», маяк "віха".
Маяки, с., Тульчинський р-н, Вінницька обл. – чув. мăяк «лобода», маяк "віха".
Менчил, гора біля с. Славське, Сколевський р-н, Львівська обл. – чув. мăн «великий», чул «камінь»
Менчул, гора в десяти км на захід від с. Кваси, Рахівський р-н, Закарпатська обл. – чув. мăн «великий», чул «камінь»
Менчул, гора в Чорногорі, Карпати. – чув. мăн «великий», чул «камінь»
Мончин, с., Погребищенський район, Вінницька обл. – чув. мунча «лазня»
Муратове , с., Великомихайловський р-н, Одеська обл. - д.-булг. бура (чув. пура) “зруб”, чув. ту “робити, будувати”.
Муратове , с., Новоайдарський р-н, Луганська обл. – д.-булг. бура (чув. пура) “зруб”, чув. ту “робити, будувати”.
Нараїв, с., Бережанський р-н, Тернопільська обл. – чув. нар «гарний», ай «низина».
Нараїв, с., Дубенський р-н, Рівненська обл. – чув. нар «гарний», ай «низина».
Нараївка, с., Славутський р-н, Хмельницька обл. – чув. нар «гарний», ай «низина».
Нараївка, с., Гайсинський р-н, Вінницька обл. – чув. нар «гарний», ай «низина».
Нараївка, с., Галицький р-н, Івано-Франківська обл. – чув. нар «гарний», ай «низина».
Нараївка, с., Ємільчинський р-н, Житомирська обл. – чув. нар «гарний», ай «низина».
Нирків, с., Заліщицького району Тернопільської області. – чув. нирке «ряд колод (вінець) зрубу, діал нирке «звичай»
Ниркове, ст. на перегоні Яма-Родаково, Луганська обл. – чув. нирке «ряд колод (вінець) зрубу, діал нирке «звичай»
Нова, Стара Басань, села, Бобровицький р-н, Чернігівська обл. – чув. пусă 1.»хлібне поле», 2. «криниця»; ăн «вдаватися, виходити, ладиться».
Нове Мажарове, с., Зачепилівський р-н, Харківська обл. – чув. мушар «міцний».
Одаї, с., Крижопільський р-н, Вінницька обл. – чув. утǎ 1. «сіно». 2. «острів». 3. «долина»; ай «низ, нижній», уй «поле».
Одаї, с., Окнянський р-н, Одеська обл. – чув. утǎ 1. «сіно». 2. «острів». 3. «долина»; ай «низ, нижній», уй «поле».
Одаї, с., Тисменицький р-н, Івано-Франківська обл. – чув. утǎ 1. «сіно». 2. «острів». 3. «долина»: ай «низ, нижній», уй «поле».
Одаї, с., Тульчинський р-н, Вінницька обл. – чув. утǎ 1. «сіно». 2. «острів». 3. «долина»; ай «низ, нижній», уй «поле».
Одаї, с., Ширяївський р-н, Вінницька обл. – чув. утǎ 1. «сіно». 2. «острів». 3. «долина»; ай «низ, нижній», уй «поле».
Одаїв, с., Тлумацький р-н, Івано-Франківська обл. – чув. утǎ 1. «сіно». 2. «острів». 3. «долина»; ай «низ, нижній», уй «поле».
Одая, с., Пушківська сільрада, Голованівський р-н, Кіровоградська область – чув. утǎ 1. «сіно». 2. «острів». 3. «долина»; ай «низ, нижній», уй «поле».
Одая, селише, Могилів-Подільськіа міська рада, Вінницької області. – чув. утǎ 1. «сіно». 2. «острів». 3. «долина»; ай «низ, нижній», ай «поле».
Оженківка, с., Павлоградський р-н, Дніпропетровська обл. – чув. ăшшăн «теплий»
Оздів, с., Луцький р-н, Волинська обл. – чув. уçă “open”, тěл «місце, місцевість”
Онут, с., Заставнівський р-н, Чернівецька обл. – чув. ăн – «добре вродитися» утă «сіно».
Оратів, селище, райцентр Вінницької обл. – чув. урата «перекладина, брус, поріг».
Парашка, гора в Сколівських Бескидах, Карпати – чув. пурăш «барсук» із прикметниковим суфіксом -кă
Парневе, с., Біловодський р-н, Луганська обл. – чув. парне «подарунок»
Пархимів, с., Козелецький р-н, Чернігівська обл. – чув. пĕрхĕм «бризки, струмінь», пар «давати», хĕм «жар, вогонь, іскри».
Пастіль (Бегендяцька, Костева, Розтоцька), села у Закарпатті – чув. пăс 1.»пара», 2. «руйнувати, ламати», тĕл «місце, місцевість».
Пахалівка, с., Слов’яносербський р-н, Луганська обл. – чув. пахала «цінувати, визнавати, дорожити»
Пединки, с., Любарський р-н, Житомирськоа обл. – чув. пĕт «зникати, гинути», ен «сторона, край».
Пилатківці, с., Борщівський р-н, Тернопільська обл. – чув. пыл «мед», ут «трава»
Полтва, р., лп Західного Бугу – чув. палтла “швидкий».
Потутори, с. Бережанський р-н, Тернопільська обл. – чув. пăв “тиснути”, тутăр “хустка”;
Потуторів, с,, Шумський р-н, Тернопільська обл. – чув. пăв “тиснути”, тутăр “хустка”;
Пурдівка, с., Новоайдарський р-н, Луганська обл. – чув. пуртă – «сокира»
с village of Ulashanivka – Chuv ulăsh «to change», en «side, lokality». – чув. улăш «переміна», ен «сторона, місцевість, край».
Сабарівка, с., Оратівський р-н, Вінницька обл. – чув. Сапăр «тихий, лагідний, сумирний». «терплячий»
Саверці, с., Попільнянський р-н, Житомирська обл. – чув. сăвăр «сурок, бабак». 2. сĕвĕр «заспокоювати, пом’якшувати».
Савур (Саур)-могила, височина в Донецькій обл. – чув. сăвăр «сурок, бабак»
Саджава,с., Богородчанський р-н, Івано-Франківська обл. – чув. сĕт «молоко», шывĕ «річка»
Саївка, с., П’ятихатський р-н, Дніпропетровська обл. – чув. сайă «добрий, хороший»
Саївка, с., Гребінківський р-н, Полтавська обл. – чув. сайă «добрий, хороший»
Салатрук, р,. Лп Бистриці Надвірнянської, пп Дністра – чув. салат «розкидати, розпорошувати», д.-тюрк. aryk «потік»
Самара, р., лп Дніпра – чув. самăр «товстий, огрядний, вгодований»
Самарщина, с,. Кобеляцький р-н, Полтавська обл. – чув. самăр «товстий, огрядний, вгодований»
Сапанів, с,, Кременецький р-н, Тернопільська обл. – чув. супăнь «мило»
Сасанівка, с., Полонський р-н, Хмельницька обл. – чув. сусăн «слабшати, знемагати».
Сикитура, гора біля села Шешори, Косівський р-н. – чув. сикĕ «падіння, скидання», тăрă “вершина”.
Сихів, район у Львові – чув. сыхă “пильний, чуйний”
Сихів, с., Стрийський р-н, Львівська обл. – чув. сыхă “пильний, чуйний”
Сихолка, гора неподалік Космача, Івано-Франківська обл. – чув. сыхă “пильний, чуйний”
Сокаль, м., Львівська обл. – чув. сухал «борода».
Сохуженці, с., Ізяславський р-н, Хмельницька обл. – чув. сухаçă «орач, землероб».
Спасо-Мажарівка, с., Знам’янський р-н, Кіровоградська обл. – чув. мушар «міцний».
Супина, с., Царичанський р-н, Дніпропетровська обл. – чув. супăнь «мило»
Табаївка, с., Купянський р-н, Харківська обл. – чув. тапă «натиск, тиск», ăйă «стамеска, долото».
Табаївка, с., Чернігівський р-н – чув. тапă «натиск, тиск», ăйă «стамеска, долото».
Тавежня, с., Сахновщинський р-н, Харківська обл. – чув. тăварак «солоний»
Тевшак, р., лп Апшиці, пп Тиси – чув. тĕвĕ «вузол, петля», -шак – афікс прикметника
Теклинівка, с., Липовецький р-н, Вінницька обл. – чув. тĕк «спокійно, тихо, мирно» + -ел або лă ( – чуваський афікс прикметника)
Теклівка, с., Гусятинський р-н, Тернопільська обл. – чув. тĕк «спокійно, тихо, мирно» + -ел або лă ( – чуваський афікс прикметника)
Теклівка, с., Кам’янець-Подільський р-н, Хмельницька обл. – чув. тĕк «спокійно, тихо, мирно» + -ел або лă ( – чуваський афікс прикметника)
Теклівка, с., Крижопільський р-н, Вінницька обл. – чув. тĕк «спокійно, тихо, мирно» + -ел або лă ( – чуваський афікс прикметника)
Теклівка, с., Овруцький р-н, Житомирська обл. – чув. тĕк «спокійно, тихо, мирно» + -ел або лă ( – чуваський афікс прикметника)
Теклівка, с., Підволочиський р-н, Тернопільська обл. – чув. тĕк «спокійно, тихо, мирно» + -ел або лă ( – чуваський афікс прикметника)
Теклівка, с., Шаргородський р-н, Вінницька обл. – чув. тĕк «спокійно, тихо, мирно» + -ел або лă ( – чуваський афікс прикметника)
Текліне, с., Камінь-Каширський р-н, Волинська обл. – чув. тĕк «спокійно, тихо, мирно» + -ел або лă ( – чуваський афікс прикметника)
Текліне, с., Смілянський р-н, Черкаська обл. – чув. тĕк «спокійно, тихо, мирно» + -ел або лă ( – чуваський афікс прикметника)
Текля, с., Старовижівський р-н, Волинська обл. – чув. тĕк «спокійно, тихо, мирно» + -ел або лă ( – чуваський афікс прикметника)
Теклянівка, с., Радомишльський р-н, Житомирська обл. – чув. тĕк «спокійно, тихо, мирно» + -ел або лă ( – чуваський афікс прикметника)
Темпа, г., масив Свидівець, Українські Карпати – чув. тĕм «пагорб, купа», пÿ «тулуб, фігура, зріст».
Тересва, р, пп Тиси – чув. тăрă шывĕ означає «прозора вода».
Терешова (Терешул), р. , пп Тересви, пп Тиси – чув. тăрă шывĕ означає «прозора вода».
Теслугів, с., Радивилівський р-н, Рівненська обл. – чув. тêс «колір «, лăк «кут».
Тетевчиці,с. Радехівський р-н, Львівська обл. – чув. тетел “риболовна сітка, невід”
Тетильківці, с., Бродівський район, Львівська обл. – чув. тетел “риболовна сітка, невід”
Тетильківці, с., Шумський район, Тернопільська обл. – чув. тетел “риболовна сітка, невід”
Тимар, с., Гайсинський р-н, Вінницька обл. – чув. тымар “корінь, пень, жила”
Тиса, р. лп Дунаю – чув. таса “чистий”
Товпижин, с., Демидівський р-н, Рівненська обл. – чув. талпăн «бити, стрімко витікати, пробиватися», екки «вдача»
Товтри, пасмо вапнякових пагорбів, Західна Україна – чув. ту «гора», тăрă «вершина».
Товтри, с., Заставнівський р-н, Чернівецька обл. – чув. ту «гора», тăрă «вершина».
Томаківка, острова на Дніпрі, м. Марганець – чув. тамак «гирло»
Томаківка, р. пп Ревуна, пп Дніпра – чув. тамак «гирло»
Томаківка, с., Солонянський р-н, Дніпропетровська обл. – чув. тамак «гирло»
Томаківка, с., Верхньодніпровський р-н, Дніпропетровська обл. – чув. тамак «гирло»
Томаківка, селище, райцентр Дніпропетровської обл. – чув. тамак «гирло»
Тошківка, селище, Попаснянський р-н, Луганська обл. – чув. діал тăшка «змішувати, перемішувати»
Тумир,с, Галицький р-н, Івано-Франківська обл. – чув. тымар «корінь».
Турбів, селище, Липовецький р-н, Вінницька обл. – чув. тăрпа «комин»
Турка, р., лп Пруту, лп Дунаю – д.-булг. *turku «місце торгу» (пор. чув. турхи "торги").
Турка, райцентр, Львівська обл. – д.-булг. *turku «місце торгу» (пор. чув. турхи "торги").
Турка, с., Коломийський р-н, Івано-Франківська обл.
Туркул, вершина в Чорногорі, Карпати – чув. тăрă „вершина” и кўлě „озеро”.
Тустань, давньоруська фортеця, с. Урич, Сколівський р-н, Івано-Франківська обл. – д.-булг. *tuš «камінь», тěм «горб»
Тустань, с., Галицький район, Івано-Франківська обл. – д.-булг. *tuš «камінь», тěм «горб»
Увин, с., Радехівський р-н, Львівська обл. – чув. авăн «стодола»
Удай, р., пп Сули, лп Дніпра – чув. утǎ 1. «сіно». 2. «острів». 3. «долина»: ay «низ, нижній», uy «поле».
Узин, м., Білоцерківський р-н, Київська обл. – чув. уççăн «вільно, ясно, чітко»
Узин, с., Тисменицький р-н, Івано-Франківська обл. – чув. уççăн «вільно, ясно, чітко»
Уланів, с., Хмільницький р-н, Вінницької обл. – чув. діал. юлан «вершник»
Улашанівка, с., Пулинський р-н, Житомирська обл. – чув. улăш «переміна», ен «сторона, місцевість, край».
Улашанівка, с., Славутський р-н, Хмельницька обл. – чув. улăш «переміна», ен «сторона, місцевість, край».
Улашівка, с., Таращанський р-н, Київська обл. – чув. улăш «переміна», «мінятися», «збиватися з дороги»
Улашківці, с., Чортківський р-н, Тернопільська обл. – чув. улăш «переміна», «мінятися», «збиватися з дороги»
Умань, м., Черкаська обл – чув. юман «дуб»
Урмань, с., Бережанський р-н, Тернопільська обл. – чув. вăрман “ліс, гай»
Ушковичі, с., Перемишлянський р-н, Львівська обл. – чув. вышкал, “схожий, подібний”
Халаїдове, с., Монастерищенський р-н, Черкаська обл. – чув. хăла “буланий світло-гнідий”, йыт “пес”
Харпачка, с., Гайсинський р-н, Вінницькоа обл. – чув. хăр «сухий», пучах «колос».
Хацьки, с., Черкаський р-н – чув. хăçах «чехонь» (риба Pelecus cultratus)
Хухра, с.,, Охтирський р-н р-н Сумськоа обл. – чув. хухăр»порожній»,»неповний»
Ценява, с., Коломийський район, Івано-Франківська обл. – чув. çěнě “новий”.
Ценява, с., Рожнятівський район, Івано-Франківська обл. – чув. çěнě “новий”.
Цетуля, с., Яворівський р-н, Львівська обл. – чув. çĕт «піднімати цілину»
Цеценівка, с., Шумський р-н, Тернопільська обл. – чув. çeçen «травянистый», «незайманий, необроблений»
Цикали, с., Великобагачанський р-н, Полтавська обл. – чув. çĕкле «брати піднімати»
Цукурине, селище в межах міста Селидового Донецької обл. – чув. çăкăр «хліб (печений)
Цупівка, с., Дергачівський р-н, Харківська обл. – чув. çуп «бити, ударяти»
Чабарівка, с., Гусятинський р-н, Тернопільська обл. – чув. чăпар «строкатий, рябий»
Чаус, с., Межівський р-н Дніпропетровська обл. – чув. чăваш "чуваш"
Чаусове, с., Первомайський р-н, Миколаївська обл. – чув. чăваш "чуваш"
Черкаси, місто – чув. кĕр "осінь, осінній", -кассă, “селище”.
Черкаси, с., Пустомитівський р-н, Львівська обл. – чув. кĕр "осінь, осінній", -кассă, “селище”.
Черкаси, с., Ковельський р-н, Волинська обл. – чув. кĕр "осінь, осінній", -кассă, “селище”.
Чижки, с., Старосамбірський р-н, Львівська обл. – чув. чишкă “кулак”.
Чишки, с., Буський р-н, Львівська обл. – чув. чишкă “кулак”.
Чишки, с., Мостиський р-н, Львівська обл. – чув. чишкă “кулак”.
Чишки, с., Пустомитівський р-н, Львівська обл. – чув. чишкă “кулак”.
Чугуєве, с., Межівський р-н, Дніпропетровська обл. – чув. чăк “тісно, щільно”, чак «густий», уй «поле»
Чугуїв, м. Харківська обл. – чув. чăк “тісно, щільно”, чак «густий», уй «поле»
Чуперносів, с., Перемишлянський р-н, Львівська обл. – чув. çăпар, “рябий”, маса “зовнішність;”
Шапарівка, с., Білокуракинський р-н, Луганська обл. – чув. шăпăр «мітла, віник».
Шатівка, с., Лозівський р-н, Харківськоа обл. – чув. шат «щільно, впритул, дуже близько», шăт «проростати, сходити»
Шепарівці, с., Коломийський р-н, Івано-Франківська обл. – чув шăпăр «мітла, віник».
Шепіївка, с,. Калинівський р-н, Вінницька обл. – чув шăпăр «мітла, віник».
Шепіт, с., Косівський р-н, Івано-Франківська обл. – чув. шеп «гарний, прекрасний, чудовий», утă «лощина, долина»
Шепіт, с., Путильський р-н, Чернівецька обл. – чув. шеп «гарний, прекрасний, чудовий», утă «лощина, долина»
Шепіт-Долішній, с., Вижницький р-н, Чернівецька обл. – чув. шеп «гарний, прекрасний, чудовий», утă «лощина, долина»
Шешори, с., Косівський р-н, Івано-Франківська обл. – чув. шӳ “розбухати”, шур “болото”
Шипилівка, с., Попаснянський р-н, Луганська обл. – чув. шĕпĕл «дерев’яна лопаточка».
Шипіт, водоспад на річці Пилипець, пп Ріки, пп Тиси – чув. шеп «гарний, прекрасний, чудовий», утă «лощина, долина»
Шупарка, с., Борщівський р-н, Тернопільська обл. – чув. чăпăрка “батіг”
Шура, с., Тульчинський р-н, Вінницька обл. – чув. шурă «білий»
Шура-Бондурівська, с., Гайсинський р-н, Вінницькоа обл. – чув. шурă «білий»
Шура-Копиївська, с., Тульчинський р-н, Вінницька обл. – чув. шурă «білий»
Шура-Мітлинецька, с., Гайсинський р-н, Вінницька обл. – чув. шурă «білий»
Шурдин, перевал у Покутсько-Буковинських Карпатах – чув. шăрт “гребень (гори)”, ен “сторона”
Юнашків, с., Рогатинський р-н, Івано-Франківська обл. – чув. юнаш «стати поруч, пристати».
Юрки, с., Козельщинський р-н, Полтавська обл. – чув. йӳрĕк «моторний, спритний, швидкий».
Юрківка, с., Оріхівський р-н, Запорізька обл. – чув. йӳрĕк «моторний, спритний, швидкий».
Юрківка, с., Слов’янський р-н, Донецька обл. – чув. йӳрĕк «моторний, спритний, швидкий».
Юрківка, с., Ставищенський р-н, Київська обл. – чув. йӳрĕк «моторний, спритний, швидкий».
Юрківка, с., Великомихайлівський р-н, Одеська обл. – чув. йӳрĕк «моторний, спритний, швидкий».
Юрківка, с., Звенигородський р-н, Черкаська обл. – чув. йӳрĕк «моторний, спритний, швидкий».
Юрківка, с., Тульчинський р-н, Вінницька обл. – чув. йӳрĕк «моторний, спритний, швидкий».
Юрківка, с., Уманський р-н, Черкаська обл. – чув. йӳрĕк «моторний, спритний, швидкий».
Юрківці, с., Заставнівський р-н, Чернівецька обл. – чув. йӳрĕк «моторний, спритний, швидкий».
Юрківці, с., Могилів-Подільський р-н, Вінницька обл. – чув. йӳрĕк «моторний, спритний, швидкий».
Юрківці, с., Немирівський р-н, Вінницька обл. – чув. йӳрĕк «моторний, спритний, швидкий».
Юрківці, с., Талалаївський р-н, Чернігівська обл. – чув. йӳрĕк «моторний, спритний, швидкий».
Юрківці, с., Чемеровецький р-н, Хмельницька обл. – чув. йӳрĕк «моторний, спритний, швидкий».
Юркове, с., Березівський р-н, Одеська обл. – чув. йӳрĕк «моторний, спритний, швидкий».
Юркове, с., Звенигородський р-н, Черкаська обл. – чув. йӳрĕк «моторний, спритний, швидкий».
Якторів, с., Золочівський р-н, Львівська обл. – чув. яка «гладкий, рівний», тăрă “вершина, верхівка, гребінь».
Ялтушків, с., Барський р-н, Вінницька обл. – чув. юлташ “товариш, друг, супутник»
Ямпіль, колишнє село Іванківського району Київської обл. – чув, ям «куріння, перегонка дьогтю».
Ямпіль, райцентр Вінницької обл. – чув, ям «куріння, перегонка дьогтю».
Ямпіль, райцентр Сумської обл. – чув, ям «куріння, перегонка дьогтю».
Ямпіль, с., Катеринопільський р-н, Черкаська обл. – чув, ям «куріння, перегонка дьогтю».
Ямпіль, с., Пустомитівський р-н, Львівська обл. – чув, ям «куріння, перегонка дьогтю».
Ямпіль, селище, Білогірський р-н, Хмельницька обл. – чув, ям «куріння, перегонка дьогтю».
Ямпіль, селище, Лиманський р-н, Донецька обл. – чув, ям «куріння, перегонка дьогтю».
